Розвідувальні роботи на Роменщині в 1996 році
Кухарчук Ю.В.
Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 66.
У липні 1996 р. автор продовжував започатковані у 1995 р. розвідки палеолітичних пам’яток у Роменському районі Сумської області. Наслідком розвідки стало відкриття кількох нових місцезнаходжень з крем’яними виробами.
Пипа. Місцезнаходження відкрите під час обстеження піщано-глиняного кар’єру цегляного заводу Південно-західної залізниці, який знаходиться на межі м. Ромни і с. Овлаші. Кар’єр влаштовано на північному схилі широкої балки, орієнтованої з заходу на схід, яка закінчується цирковидним розширенням. Балка впадає на сході в долину невеликої річечки Пипи, притоки р. Сули. Крем’яні вироби – кілька невиразних скребків, скобель і два пренуклеуси – були знайдені в 5-7-метровій стінці кар’єру та у зсувах перед нею.
Рогинці. Місцезнаходження пов’язане з 60-метровою терасою лівого берега р. Ромену, віддаленою від її заплави на 2-3 км. Кам’яні вироби, виготовлені з малоякісного кременю різних відтінків (підтрикутної форми “рубильце” із загостреним двобічною оббивкою кінцем, два скребла, скребок і два пренуклеуси) були виявлені в промивинах недавно проритої і ще не впорядкованої грунтової дороги, яка піднімається на терасу від північної околиці с. Рогинці до місцевого кладовища, подекуди врізаючись у материк на 3-4 м.
Кацерів ставок. Місцезнаходження відкрите за 1,5 км на північ від північної околиці с. Рогинці і за 2,0-2,5 км на захід від місцезнаходження Рогинці. У цьому місці під час спорудження греблі для нового ставка було знято бульдозером шар грунту з двох сусідніх пагорбів балки, по дну якої протікає струмок. Велике рубиловидне знаряддя підтрикутної форми, виготовлене з плаского шматка якоїсь гранітоїдної породи, та увігнуте скребло на уламку чорного кременю були виявлені в промивині більш глибокого котловану північного пагорба (висота цього пагорба над тальвегом балки – близько 25 м). На протилежному південному, дещо нижчому пагорбі, з якого знято лише поверхневий дерновий шар, знайдено пренуклеус з чорного високоякісного кременю. Місцезнаходження пов’язане з одним з трьох відрогів, на які розгалужується тут велика й глибока балка, що тягнеться до північної околиці села. За 150 м на схід в цій балці лежить Кацерів ставок, який і дав назву пам’ятці.
Бистриця. Місцезнаходження відкрите під час обстеження 40-метрової задернованої тераси правого берега р. Сули, за 50 м на південний захід від її заплави і за 0,5 км на північний схід від північної околиці с. Піски. У цьому місці через терасу постійно проганяють на пашу чи водопій корів, тому крутий схил тераси не заростає травою, як в інших місцях. Течія Сули тут дуже меандрує і прискорюється, звідси й назва місцевості – Бистриця. На схід від цього місця терасу вкриває ліс, у якому знаходяться напівзруйновані будівлі колишнього піонертабору. Крем’яні вироби – торцевий нуклеус, маленький гостроконечник (наконечник стріли ?), скребло на масивному відщепі, відбійник та кілька невиразних скребків і відщепів зі слідами ретуші – були зібрані на північно-східному, оголеному схилі тераси. За типологічними ознаками цей нечисленний підйомний матеріал попередньо датовано палеолітом-мезолітом.
Під час розвідки були також обстежені місцезнаходження, відкриті у 1995 р. Майже всі вони дали додаткові знахідки, що підтверджує висновок про наявність тут пам’яток. Типологічні особливості деяких кам’яних виробів свідчать про те, що тут може йти мова не лише про пізньопалеолітичні, а й про більш давні, мустьєрські стоянки.