Розкопки ранньослов’янського поселення Олександрівка І біля Чернігова в 1994 році
Терпиловський Р.В., Ситий Ю.М., Шекун О.В.
Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 168.
Експедиція Чернігівського історичного музею разом із Чернігівським педагогічним інститутом продовжувала охоронні розкопки поселення IV-VIII ст. Олександрівка І, розташованого за околицею м. Чернігова.
На обох берегах балки чотирма розкопами досліджено 3600 м2 (загальна розкрита площа тепер сягає 16 тис.м2). Забудова витягнута смугою 40-80 м завширшки вздовж берегів балки. Ями концентруються поблизу споруд або тягнуться від них вузькими смугами вглиб тераси. Досліджено шість споруд, серед них три житла, та 210 господарчих ям.
Рис. 1. Олександрівка-I. Знахідки з горизонту київської культури : 1-4 – залізо, 5, 6 – бронза; 7 – скло, 8, 11 – черняхівська гончарна та 9, 10, 12 – київська ліпна кераміка.
Найцікавішою виявилась напівземлянка № 24 (3,4×4 м), заглиблена у материк на 0,35 м, з центральним стовпом і трьома опалювальними спорудами. Дві з них врізані у північну стінку котловану, обмазану глиною, пропеченою до червоного кольору, третя – у протилежну стінку. В двох печах зафіксовані сліди глинобитного склепіння. Із житла походять: жорно з вулканічного туфу діаметром 40 см, залізна бритва із зігнутою спинкою, низьке біконічне пряслице. Знайдена кераміка була представлена п’ятьма-шістьма горщиками київської культури, а також двома гончарними посудинами черняхівської культури.
Житло № 26 було напівземлянкою, орієнтованою кутами по сторонах світу, квадратною в плані із сторонами 3,6 м, глибиною 0,3 м. Дев’ять стовпових ям знаходились в кутах, посередині стін і в центрі.
В материковий останець, залишений в північному куті будівлі, врізана округла в плані діаметром 0,7 м піч із земляною черінню. В східному куті розміщувались три ями із скупченнями глиняної обмазки. В заповненні житла зустрінута ліпна кераміка сахнівсько-волинцівського типу та глиняне пряслице.
Три споруди мали господарче призначення. Дві мали в плані овальну форму (розміри 2-2,1×2,6-3 м) та глибину 0,6 і 0,9 м, а третя – підпрямокутну з заокругленими кутами 1,5×3 м глибиною 0,9 м. В її заповненні знайдена черняхівська бронзова фібула воїнського типу. Ями-погреби в більшості були округлими з діаметрами до 1,5 м та глибиною до 1 м, – а також овальними в плані (максимальні розміри 1,5×1,7-2,25 м, глибина до 0,9 м). Стінки ям прямовисні або трохи похилі, іноді господарчі ями розширюються донизу. Приблизно у чверті ям знахідки відсутні. В чотирьох ямах зустрінута кераміка сахнівсько-волинцівського типу, в інших – київської культури, яка іноді супроводжувалась окремими фрагментами черняхівського посуду. Серед знахідок, виявлених у ямах, відзначимо залізні шпору з конічним шипом та гачками на кінцях дужки, остень, кресало, бронзове кільце, намистини із пасти та прозорого скла.