Археологічні дослідження Пастирської експедиції в 1995 році
Приходнюк О.М., Вакуленко Л.В.
Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 131 – 133.
В поточному сезоні було продовжено розкопки Пастирського городища, що розташоване поблизу с. Пастирське (хут. Свинолупівка) Смілянського району Черкаської області. Основну увагу було приділено дослідженням тієї частини городища, що розташована ліворуч від р. Сухий Ташлик (р. Ляна), яка перетинає городище навпіл.
Там, на вершині валу заввишки 3 м було закладено розкоп розмірами 3,6×3,2 м. В ньому, на глибині 0,9 м від вершини, ближче до напільної сторони насипу, на відстані 0,37-0,40 м одна від одної, простежено 6 ямок від стовпів діаметром 0,3-0,4 м. Окрім того, вздовж центру насипу виявлено ще 2 лінії ямок діаметром 0,07-0,10 м, що були на відстані 0,2-0,5 м одна від одної. Між лініями цих ямок залишався простір завширшки 0,6-0,7 м. В зрізі валу, між лініями ямок добре було видно темно-сірий глинисто-піщаний грунт, який у вигляді пагорбу піднімався на висоту 0,3 м (рис. 1).
Простежені залишки дерев’яних конструкцій відносяться до двох будівельних періодів. Ямки більшого діаметру є слідами дерев’яних конструкцій валу скіфської доби, а дві лінії ямок від кілків – ранньосередньовічного часу. Вони засвідчують конструкцію, зведену на вершині частково знівельованого скіфського валу, у вигляді двох ліній поздовжнього плоту, простір між якими було заповнено спеціально підготованим заміром з глини та піску. Важливо, що в цьому шарі було знайдено гончарний уламок від горщика пастирського типу з врізним лінійно-хвилястим орнаментом. Це переконливо доводить зведення цих укріплень в ранньосередньовічний час. В 12 м на південь від розкопу на вершині валу, впритул до внутрішньої його сторони, було розчищено наземне житло. Добре втрамбовану долівку простежено на глибині 0,3-0,7 м від сучасно рівня. На її поверхні знаходилася велика кількість перепаленої глиняної обмазки від розвалу стін. Це скупчення мало неправильні овальні обриси розмірами 10×3,8 м які орієнтовані за довшою віссю із сходу на захід. В північно-західній частині розвалу обмазки розчищено вимащене глиною овальне вогнище розмірами 0,8×0,6 м Поруч була привогнищева яма круглої в плані форми діаметром 0,3 м і глибиною 0,25 м від рівня долівки. Другу овальну господарчу яму овальних обрисів з більшим діаметром 0,4 м та глибиною 0,5 м виявлено в східній частині споруди. При розчищенні розвалу глиняної обмазки, вогнища та двох господарчих ям знайдено велику кількість скіфських черепків. Походять вони від ліпних округлобоких горщиків з опуклим туловом та відігнутими назовні вінцями, під краєм яких бувають наліпні розчленовані пружки, іноді – наскрізні проколи. Знайдено також розвал світло-жовтої амфори Хіоського типу, висотою близько 70 см, яка відноситься до V ст. до н.е. (рис. 2, 1). До цього ж часу належить невелика бронзова тригранна втульчаста стріла довжиною 1,3 см. (рис. 2, 4) та виявлене поруч в культурному шарі бронзове трилопатеве вістря втульчастої стріли завдовжки 2,3 см (рис. 2, 3). Комплекс наземного житла переконливо доводить, що Пастирське городище функціонувало не лише в ранньоскіфський, пізньоскіфський та ранньосередньовічний часи, як вважалося дотепер, але й на початках середньоскіфської доби, в V ст. до н.е.
В північно-західній стороні, під скупченням глиняної обмазки трапився розвал гончарного горщика пастирського типу, заповнений горілим зерном, який, мабуть, стояв у ямі, контури якої в темному грунті не простежувалися. В протилежній, східній частині розвалу глиняної обмазки, на площі близько 4 м2 траплялася гончарна та ліпна кераміка пастирського типу, дрібні фрагменти кам’яних жорен тощо.
Поруч було знайдено залізну двошипну втульчасту стрілу (рис. 2, 6). Складається враження, що там було заглиблення, яке мешканці городища ранньосередньовічного часу використовували як сміттєву яму.
Тут було видно контури траншеї, якою натрапив на це скупчення М.Ю. Брайчевський в 1955 році.
Господарчу яму ранньосередньовічного часу овальної в плані форми з більшим діаметром 1,15 м і глибиною 0,7 м. із звуженими до плоского дна стінками розчищено на захід від наземної споруди.
В 30 м на південь від неї, натрапили на ранньосередньовічну житлову напівземлянку. Вона чотирикутна в плані, розмірами 3,6×3,1 м і глибиною 0,8-0,9 м від сучасної поверхні. Споруду орієнтовано кутами за сторонами світу. В північному куті розчищено підмащену глиною черінь діаметром 0,6 м, що була на материковому останці висотою 0,1 м. від долівки. З південної сторони вбереглася материкова стінка печі. Поруч з нею лежав великий перепалений камінь, що входив в конструкцію глиняно-кам’яної печі. В західному куті приміщення розчищено господарчу яму круглої в плані форми діаметром 0,7 і глибиною 0,6 м. Її стінки розширювалися до лінзоподібного дна. Майже по центру північно-східної та південно-західної стінок котловану простежено дві ямки діаметром 0,2-0,3 м і глибиною 0,35-0,40 м. В них стояли вертикальні дерев’яні стовпи, які підтримували центральну деревину двосхилого солом’яного даху. В заповненні напівземлянки знайдено фрагмент дитячого черепа, ліпні черепки, уламок гончарної посудини на кільцевому піддоні, цілий гончарний горщик пастирського типу (рис. 2, 2), залізне вістря із круглим вушком (рис. 2, 5), кам’яний брусок, керамічні прясла біконічної форми тощо.
За комплексом усіх здобутих матеріалів, ранньосередньовічні шари Пастирського городища датуються останньою чвертю VII – серединою VIII ст.