Розвідки на Розточчі в 1994 році
Рудий В.А.
Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 139 – 140.
В 1994 р. проведено розвідки в околицях сіл Рогізне, Калинівка, Наконечне Перше Яворівського району Львівської обл.
Рогізне. В 1,5 км на північний захід від села на правому березі річки Віжемля (ур. “Криски”) відкрито шурфуванням залишки двошарового поселення.
На поверхні та в шурфах виявлено уламки ліпного грубостінного посуду, виготовленого з глини з домішкою крупнозернистого піску або шамоту. Поверхня виглажена, коричнева, внутрішня сторона темна. Виділяються уламки вінець горщиків, орнаментовані наскрізними отворами під краєм; попередньо їх можна датувати серединою I тис. до н.е.
Виявлено також фрагменти ранньослов’янського посуду, куски шлаку, криці та глиняної обмазки від череня. Посуд виготовлено на примітивному гончарному крузі, з глини з добавкою крупнозернистого піску. Він представлений грубостінними горщиками. Колір коричневий, випал у більшості нерівномірний. Вінчики відігнуті назовні, потоншені. Посуд оздоблений прямими та хвилястими лініями. Судячи з матеріалу, селище відноситься до IX-Х століть.
Калинівка. На піщаній дюні висотою до 2 м, на правому березі каналу Щан до 1,5-2 м, виявлено кілька фрагментів ліпного посуду, глиняне пряслице та глиняну обмазку від черенів. Кераміка виготовлена з глини з домішкою шамоту і невеликої кількості піску, слабо випалена (мабуть на відкритому вогні), поверхня коричневого кольору, виглажена, але шамот робить її нерівною, особливо із зовнішнього боку. Вінчики плавно відігнуті назовні. Діаметр глиняного пряслиця становить 8 см, виготовлене воно з глини з домішкою дрібного піску. Аналіз керамічного комплексу дозволяє віднести поселення до VI-IV ст. до н.е.
Рис. 1.
Наконечне Перше. На північний захід від села в ур. “Нивки” виявлено скупчення крем’яних ядрищ. Це поки що єдина знахідка покладів кременю, виявлена на Яворівщині. Кремінь двох видів – темносірий з рівними білими та іншими вкрапленнями та жовтуватий. Скупчення візуально спостерігається на площі близько 200×200 м. Кремінь залягає до глибини 0,3 м від поверхні. При детальному обстеженні на окремих знахідках виявлено сліди від ужитку. Серед них привертають увагу так звані відбійники, мотики, окрему групу складають скребковидні знаряддя із сильно затупленим робочим краєм, інколи обробленим спеціальними сколами (рис. 1).
Описаний кремінь зустрічається зрідка і на сусідніх полях, зокрема, ближче до села над схилами понад долиною; мабуть, сюди він потрапляв з вищеописаного скупчення. Цей процес переміщення продовжується внаслідок оранки і в наш час.
Кремінь в околицях Наконечного не міг утворитись природнім шляхом, він занесений з півночі льодовиком, який, танучи, залишив наноси порід. Кремінь зі скупчення мабуть служив виробничою сировиною для жителів навколишніх поселень висоцької культури.