Дослідження поселень висоцької культури на Розточчі в 1993–1994 роках

Пелещишин М.А.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 123 – 125.

В 1993-1994 рр. один із загонів археологічної експедиції Львівського держуніверситету проводив обстеження берегів р. Шкло (права притока р. Сян) в межах Яворівського району Львівської області. Розточчя – гористе плато між Західним Бугом і Сяном – слабо досліджене в археологічному відношенні. Археологічні пам’ятки на цій території інтенсивно руйнувались у 60-х – середині 80-х рр. XX ст. промисловим добуванням сірки.

Рятувальні розкопки велись на поселенні висоцької культури на західній околиці с. Наконечне Друге. Воно знаходиться на низькому правому березі р. Шкло, на піщаному підвищенні висотою близько 2 м над навколишньою поверхнею, віддаленому приблизно на 100 м від сучасного русла ріки. Значна частина його вже зруйнована кар’єром. Зачисткою стінок і траншеями в північній частині виявлено залишки чотирьох заглиблень, які мали житловий характер. Вони виділялись на піщаному грунті темнішим гумусованим заповненням. Стінки їх невиразні, але в цілому злегка звужені донизу. Розміри одного з краще збережених заглиблень становили 2,5×2 м, глибина – 1 м від сучасної поверхні. Виділяється доволі велике заглиблення (5×4 м, глибина 0,6 м від сучасної поверхні), на дні якого знаходився розвал невеликого глиняного черіня. Для збереження міцності і забезпечення від вологості він був вимощений на основі з пруття і патиків. Поруч з черінем знаходилась невелика припічна яма (рис. 1).

Рис. 1	Рис. 2

Культурний шар поселення насичений слабо. Основна кількість речей знаходилась у заповненні ям. З побутових речей переважали уламки глиняних посудин, виготовлених з домішкою шамоту, піску, інколи грудок залізної руди, випалених на звичайних черінях. Для більшої міцності і щільності стінок їх обкидали із зовнішньої сторони рідкою глиною, яка засихала у вигляді набризку. Комплекс посуду складається в основному з невеликих тюльпановидних горщиків, окремі горщики мають біконічний профіль.

Другу за кількістю групу посудин складають миски з розхиленими, переважно злегка опуклими стінками та грубим дном у вигляді підставки. Зрідка зустрічались фрагменти біконічних посудин з чітко профільованим згином. Горщики часто прикрашені наскрізними проколами під краєм, рідше наліпним валиком з пальцевими вдавлинами, інколи штамповими заглибленнями. Окремими фрагментами представлені невеличкі черпаки з відбитою ручкою, друшляки з діркованим дном, ложка з коротким держаком.

Часто траплялись пошкоджені мініатюрні горщики з тонкими стінками. Привертає увагу схематична фігурка домашньої тварини.

З інших речей знайдено кілька уламків кам’яних плиток, можливо, зернотерок із загладженою поверхнею, невеликі крем’яні відщепи з оббитими краями, які використовувалися, можливо, для викресування вогню. Знайдено кілька глиняних біконічних пряслиць.

Судячи по кількості пошкоджених посудин (близько десяти в кожному житлі), можна вважати, що поселення існувало протягом короткого часу і було полишене в спокійній обстановці.

Ще одне поселення висоцької культури було відкрито біля сусіднього с. Роснівка. Воно знаходиться на сучасному низькому березі р. Шкло, в ур. “В липах”. Шурфуванням виявлено слабо насичений культурний шар, в якому знайдено уламки кількох тюльпановидних горщиків, аналогічних до вищеописаних, а також крем’яний кулястий предмет типу боласа.

Таким чином, дослідження поселень у с. Наконечному Другому і Роснівці дали можливість уточнити карту поширення поселень, особливості жител, предметів побуту та інших сторін життя родових общин висоцької культури. Описані поселення належать до заключного етапу розвитку висоцької людності (VII-VI ст. до н.е.).