Розвідки на Житомирщині в 1994 році

Тарабукін О.О.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 165 – 167.

Протягом 1994 р. Сектором археології Відділу охорони пам’яток Житомирського краєзнавчого музею проведено розвідки на території Житомирського, Володарсько-Волинського, Овруцького, Народицького і Бердичівського районів Житомирської області. Нижче подаємо опис нововиявлених пам’яток.

Пам’ятки доби палеоліту виявлені біля с. Яцковичі Овруцького району. Стоянка Яцковичі-ІІ розташована за 220-250 м на південний схід від села. Займає південний схил першої надзаплавної тераси лівого берега р. Норинь (рис. 1, А-1). На площі 65×45 м зібрано крем’яні патинізовані подвійний скребок на пластинчастому відщепі (рис. 1, 3), сколи та відщепи, які попередньо можна віднести до фінального палеоліту.

Поселення Яцковичі-І багатошарове. Воно розташоване за 340 м північно-західніше села. Займає південно-західний схил піщаного підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега р. Норинь (рис. 1, А-1). На площі 175×80 м зібрано крем’яні нуклеуси, пластини та відщепи фінального палеоліту (рис. 1, 1, 2), а також уламки гончарного посуду др. пол. Х-XII ст. (рис. 1, 4-7) та пізнього середньовіччя 16 – 18 ст. (рис. 1, 8-11).

До мезо-неолітичного часу відноситься стоянка Старики. Вона розташована за 1 км на схід від села по дорозі на с. Шершні Коростенського району. Займає південний схил піщаного підвищення першої надзаплавноі тераси лівого берега р. Ірша (рис. 1, Б). Висота над рівнем води до 1,6 м. На площі 92×10-15 м зібрані крем’яні нуклеуси, пластини та відщепи, іноді із слідами обробки (рис. 1, 14-16).

Пам’ятки доби середньої бронзи східнотшинецької культури виявлені біля сіл Емилівка та Нова Борова Володарсько-Волинського району. Поселення Нова Борова розташоване за 700 м на схід від села, біля лісу. Займає північний пологий схил піщаного підвищення правого берега заболоченої долини верхів’я безіменного струмка, правої притоки р. Ірша. На площі 70×60 м зібрано уламки ліпного посуду, орнаментованого горизонтальними лініями в сполучені з косими листоподібними вдавленнями і зубчастим штампом, а також пряслице (рис. 2, 8-11).

Поселення біля с. Емилівка двошарове. Воно розташоване за 550 м на захід від північно-західної околиці села. Займає південний схил піщаного підвищення дюнного типу лівого берега р. Добринка (рис. 2, А). Зафіксована потужність культурного шару – 0,2-0,4 м. На площі 120×20-45 м зібрані уламки ліпного посуду, прикрашеного горизонтальними лініями, прямокутними наколами, конічними наліпами, а також крем’яні вкладиш до серпа, пластину і комбіноване знаряддя типу скребок-проколка (рис. 2, 1-4, 6, 7). Окремо виділяються уламки мисок із загнутими до середини вінцями та горщиків, орнаментованих по тулову тонким, у перетині трикутної форми, гладким валиком (рис. 2, 5), що характерно для кераміки білогрудівської культури доби пізньої бронзи.

До цього часу також слід віднести поселення Кринички. Воно розташоване за 180 м на південь від села. Займає горбоподібне піщане підвищення першої надзаплавної тераси правого берега р. Рівець, правої притоки р. Тетерів. На площі 85×30 м зібрані уламки ліпного посуду і крем’яний нуклеус. Культурний шар потужністю до 0,55 м.

Цікавий комплекс пам’яток виявлено на р. Рівець біля с. Туровець Житомирського району.

За 850-900 м на південний захід від села на лівому березі безіменного струмка виявлено поодинокий курган. Він має напівсферичну форму, висота – 1,5, діаметр – до 27 м. На розораній поверхні кургану зустрічаються уламки посуду доби бронзи.

За 850 м на південний захід від села, на горбоподібному підвищені правого берега струмка виявлено курганий могильник. Він складається з трьох курганів напівсферичної форми, висотою 0,4-1,2 м, діаметром 19-31 м. У зруйнованому насипі кургану № 3 знайдено уламки ліпного посуду : дископодібна кришка, вінця горщиків, а також печина. Матеріали відносяться до раннього залізного віку.

На місці могильника та поряд виявлено залишки поселення Туровець-І. Воно багатошарове. Розташоване за 850-900 м на південний захід від села. Займає горбоподібне піщане підвищення на правому березі безіменного струмка при його впадінні в р. Рівець. Зафіксована потужність культурного шару – до 1 м. На площі 162×103 м зібрано уламки ліпного посуду східнотшинецької культури, раннього залізного віку, а також культури Лука-Райковецької IX-Х ст. н.е. і гончарного посуду ХІ-XIII ст.

Поряд виявлено ще одне поселення – Туровець-ІІ. Воно займає пологий схил лівого берега струмка. На площі 105×20-35 м зібрані уламки посуду доби бронзи та культури Лука-Райковецької IX-Х ст.

Поселення черняхівської культури виявлено за 450-500 м на північний схід від магазину в с. Радянське Бердичівського р-ну. Займає пологий схил правого берега струмка, правої притоки р. Уйва. Культурний шар потужністю до 0,6 м. На площі 280×55-80 м зібрано уламки посуду, залізні шлаки, кістки тварин, печину і фрагменти посуду 16 – 18 ст.

Біля с. Старі Велідники за 1 км на захід, на полі, на правому березі р. Норинь виявлено курган. Він має напівсферичну форму, висота – до 3 м, діаметр – 19 м.

Курганий могильник обстежено за 2,5 км на захід від с. Шершні Коростенського району. Могильник виявлений краєзнавцем П.П. Шмуневським в 1991 р. Він розташований на пологому березі невеличкого болота в лісі.

Складається з п’яти курганів напівсферичної форми висотою до 0,72 м, діаметром 4-8 м. Культурна належність пам’ятки не визначена.

Підйомний матеріал з розвідок здано на зберігання до фондів Житомирського краєзнавчого музею.

Виявлені пам’ятки доповнюють карту археологічних пам’яток Житомирської області.