Новий підхід до вирішення проблем обліку пам’яток в м.Києві (з практичного досвіду)

Ірина Абрамова

Облік пам’яток – перший етап на шляху до здійснення пам’яткоохоронної політики держави, вихідна ланка, з якої починається весь комплекс охоронних заходів, необхідних для тієї чи іншої пам’ятки. Тому на сучасному етапі, коли в Україні нарешті створена Державна служба охорони культурної спадщини, питання організації обліку, створення единих уніфікованих форм облікових документів на об’єкти культурної спадщини є найбільш актуальним.

Сьогодні для налагодження справи обліку зроблено вже багато. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1760 затверджений порядок визначення категорій пам’яток, що мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України а також визначені облікові документи, які повинні супроводжувати кожний об’єкт-пам’ятку. Це облікова картка, паспорт, коротка історична довідка, акт технічного стану, довідка про майнову цінність. Відомості, внесені в облікові документи, будуть використовувати інші пам’яткоохоронні служби, які забезпечують збереження та належне утримання пам’яток. Отже, на часі – створення форм цих документів та інструкцій по їх заповненню.

Найважливішим серед облікових документів є паспорт об’єкта культурної спадщини, який повинен стати його повним інформаційним і юридичним досьє. Тому зараз опрацьовується форма паспорту, а також склад графічного і фотоматеріалу, який повинен в ньому міститися. Практичний досвід роботи показує, що юридичний захист пам’ятки залежить від повноти та професійності заповнення паспорту, а також наявності в ньому графічних матеріалів, що визначають територію самої пам’ятки та її охоронну зону.

Актуальною залишається проблема ведення облікової документації за допомогою комп’ютерних технологій. Це завдання поставлене і в Комплексній програмі паспортизації об’єктів культурної спадщини, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2002 р. №1330, яка передбачає розробку та ведення електронної бази даних паспортів.

Управління охорони пам’яток м.Києва та Київський науково-методичний центр по охороні пам’яток працюють над питанням «комп’ютеризації обліку» з 1995 року. Спочатку в комп’ютер були введені лише Списки пам’яток м.Києва, сформовані на підставі прийнятих починаючи з 1963 р. урядових рішень та Переліки щойно виявлених об’єктів; пізніше переведені в електронну форму облікові картки та паспорти.

Вікно бази даних в режимі перегляду/редагування пам’яток	Вікно бази даних з довідками про пам’ятки

Наступний етап роботи над створенням програми, яку ми намагалися спеціально пристосувати для ведення облікових документів, розпочався у 1999 році. Коштом Київського науково-методичного центру із залученням спеціалістів інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв була створена база даних «пам’ятки Києва», яка працює в середовищі Microsoft Access і дозволяє отримувати та роздруковувати необхідні звіти (списки пам’яток, паспорти, облікові картки) засобами програми Microsoft Word.

Окрім облікових документів, які є обов’язковими для зберігання, в базу даних «пам’ятки Києва» були введені додаткові інформаційні поля, необхідні для вирішення завдань і проблем, що виникали в процесі практичної роботи: стильова характеристика пам’ятки, діячі пов’язані з нею, наявність меморіальної та охоронної дошки, тощо.

Таким чином, вже близько п’яти років Київський науково-методичний центр веде облік пам’яток в електронному вигляді. База даних дозволяє отримувати різноманітні звіти (тобто роздруковувати списки пам’яток по районах, по вулицях, по тематиці, авторах і т.д.). Введена в комп’ютер і прив’язана до бази даних форма паспорту, яка була затверджена ще в радянські роки, а також форма облікової картки. Таким чином, користуючись новими технологіями і старими формами, ми отримали досвід, який може бути вокористаний при створенні подібних баз даних. Він, перш за все, полягає в тому, що інструкції по заповненню нових форм паспортів, повинні передбачати їх заповнення в електронному вигляді, тобто необхідно чітко обумовити, ідентифікувати заповнення кожного інформаційного поля бази даних.

Так само, як і паспорт, до бази даних можуть і повинні бути прив’язані інші облікові документи, тому, на нашу думку, варто ставити питання не лише про електронний паспорт, а про електронний облік взагалі. Лише на основі нових як за формою, так і за змістом паспортів можна буде створити Державний реєстр нерухомих пам’яток України, який буде відповідати міжнародним нормам.

Опубліковано : Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. – К. : АртЕк, 2003 р., с. 22 – 24.