Пам’ятки Києва в цифрах

Ірина Тарутінова

"Жалобы ученых на неудовлетворительность статистических сведений о России показывают, что наука эта не успела еще получить у нас надлежащего развития. По той причине, что число достаточно подготовленных людей очень ограничено, между тем число данных беспрерывно изменяется. По той же причине и статистика Киева далека еще от требуемой точности и заключает многия несогласные показания…" – писав у 1868 році відомий історик Микола Закревський. Як це не прикро, а й на сьогодні в цього роду звітності нічого не змінилося, і хоча статистика – річ уперта, назвати її точною, а тим паче постійною не можна.

Київ є унікальним містобудівним утворенням, з гармонійним сполученням системи архітектурних домінант, природного ландшафту та рядової забудови. Загальна площа міста складає 820.5 кв.км, при цьому історична забудова – 60 кв.км, що в процентному відношенні становить всього 20% від загальної площі забудови у 300 кв.км.

Пам’ятки Києва відрізняються за типами, видами та категоріями охорони, один і той же об’єкт може бути водночас пам’яткою історії, архітектури та мистецтва, тому кількість об’єктів охорони завжди буде відрізнятися від загальної кількості пам’яток.

На території історичного центру на державному обліку на даний час перебуває 3547 об’єктів охорони, з яких пам’яток всіх типів національного значення – 428, місцевого значення – 1995, щойно виявлених пам’яток – 1363.

Нагадаємо, що взяття на облік ведеться в Україні і Києві зокрема з 1945 року і за період з 1945 по 1993 рр. під державну охорону було взято 1727 пам’яток історії та культури. За період існування управління охорони пам’яток (з 1993 р.) і Київського науково-методичного центру по охороні пам’яток зокрема (з 1997 року) на державний облік було взято 418 пам’яток місцевого значення, 1238 нововиявлених пам’яток.

Історія нашого міста починається з далеких давен і пам’ятки археології, яких взято на облік на сьогодні 58 (23 – національного значення) свідчать «откуда есть пошла земля Русская».

Про історичне минуле Києва різного часу оповідають пам’ятки історії, загальна кількість таких, що перебувають на даний час на обліку- 1629, з них загальнодержавного значення – 156, місцевого – 1237, нововиявлених – 236. Більша половина з вказаних об’єктів – це пам’ятки некрополів – 1030 об’єктів.

пам’яток мистецтва, до категорії яких входять об'кти монументального живопису на фасадах будинків, монументальна скульптура, надгробки тощо на обліку перебуває 314.

Завжди неповторний облік кожного міста складає його архітектура, тому її представників перебуває на обліку найбільша кількість – 1796. З них 51 пам’ятка включена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (це об’єкти всесвітньо відомих комплексів Києво-Печерської Лаври та Софії Київської).

Київ був священним містом для вського східно-слов’янського світу, тому що відзначався численністю своїх монастирів та храмів. Політичні катаклізми, яких зазнало місто у ХХ ст. призвели до тотального знищення пам’яток культової архітектури. З 1920 років було знищено близько 70 храмів. Нині на обліку перебувають 110 об’єктів культової архітектури.

З унікального комплексу фортечних споруд Києва ХУІІІ-ХІХст. на обліку перебуває 30 пам’яток.

Поряд з величчю загальноміських панорам та видатних ансамблів, неповторний образ міста створює також внутрішній простір комплексів житлової забудови з характерною для різних стильових напрямків пластикою та виразністю окремих деталей, з якої на державному обліку перебувають 1159 пам’яток житлової архітектури.

У різні часи та у різних стильових напрямках у Києві працювало багато поколінь видатних архітекторів, які створили його неповторний образ. На наш погляд, цікавою є інформація про кількість пам’яток окремих зодчих в міській забудові, що, однак, лише опосередковано пов’язано зі значенням їх особистого творчого внесу у формування міської тканини. Так, зі збережених донині об’єктів і атрибутованих культурної спадщини Києва авторству Андрія Івановича Меленського належить 20 пам’яток; Павлу Івановичу Спарро – 29, Вікентію Івановичу та Олександру Вікентьовичу Беретті – 12. Найбільш активними практикуючими архітекторами кінця ХІХ – початку ХХ ст. були Олександр Якович Шиле – 23 об’єкти, Андрій Кондратович Краусс – 81 пам’ятка, батько та син Ніколаєви – Володимир Миколайович – 90 та Іполит Володимирович – 11 об’єктів, Владислав Владиславович Городецький – 11, Павло Федорович Альошин – 19, Олександр Васильович Кобелєв – 19, Валеріан Микитович Риков – 21 відома пам’ятка. В архітектурній спадщині Києва періоду радянського ретроспективизму 1940-50-х рр. вирізняється творчий доробок таких архітекторів як Анатолій Володимирович Добровольський – 13 та Олександр Іванович Малиновський – 11 об’єктів, серед яких на обліку переважно споруди ансамблю Хрещатика.

Водночас, існує і інша, сумна статистика – про знесені пам’ятки. За період ведення Переліку пам’яток історії та культури було знесено 3 об’єкти державного значення, 43 пам’ятки місцевого значення та 59 нововиявлених об’єктів.

Цифри, як завжди, красномовно говорять самі за себе, не потребуючи коментарів.

Опубліковано : Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. – К. : АртЕк, 2003 р., с. 5 – 7.