Порушення режиму з боку відвідувачів

Парнікоза І.Ю.

Лиса гора – дуже привабливий в рекреаційному плані об’єкт міста. Різноманітні природні комплекси, мальовничі ландшафти, таємничі залишки форту та містична атмосфера, створена чисельними чутками і легендами про урочище – все це привертає увагу багатьох відпочиваючих, які приходять сюди з сім’ями, друзями, а то і наодинці. Лиса гора лишається одним з небагатьох місць у Києві, де можна перебувати, не бачачи і не чуючи звиклу міську метушню. За нашими спостереженнями Лиса гора відвідується певним знайомим з нею контингентом, проте він щороку збільшується. А це не найкращим чином позначається на збереженні його природничо-історичної спадщини.

Багато відпочиваючих приїжджають до Лисої Гори на приватному транспорті. Внаслідок цього катастрофічно вибиваються рівні площадки на верхівках східних схилів гори. Наразі вони являють собою абсолютно вибиті до материкової породи ділянки, які нагадують площадки для гри у футбол. Окрім цього відпочиваючі часто розташовують свої автомашини прямо на лучно-степових ділянках заповідної зони або під кронами дерев, нерідко пошкоджуючи і знищуючи зникаючі рослини, розлякуючи тварин, і як уже зазначалося витоптуючи природну рослинність. Намагаючись віддалитись від дороги, відвідувачі гори прокладають нові, непередбачені шляхи, які прокатуються наступними відвідувачами. Це виливається у нищення рослинного покриву, ерозії. По-друге, є випадки заїзду автотранспорту на самі оборонні вали форту.

Особливо великих навантажень зазнає урочище на весняні свята: Великдень та травневі. Звичайно у випадку як на них припадає гарна погода. В цей час незважаючи на заповідний режим, машини з відпочиваючими заповнюють усі придатні для відпочинку місця внутрішньої частини форту та степової смуги. Майже кожна компанія палить багаття, лунає гучна музика (в час гніздування більшості птахів урочища). На відкритих мангалах смажаться шашлики…

Але самою головною бідою є сміття, яке відпочиваючі обов’язково залишають тут. Багато хто навіть не намагається прибирати після своїх пікніків сміття, лишаючи його там, де кинули. Особливо дивує той факт, що найбільше сміття лишають, ті кому здавалося б найлегше його прибрати за собою – відвідувачі на автомашинах.

Наступного разу такі люди просто ідуть відпочивати до іншого місця, туди, де ще чисто. Так поступово усі мальовничі місця на горі на сьогодні засмічені. Поширеними є випадки, коли на завершення вечірки нетверезі відпочиваючі б’ють пляшки або розстрілюють їх з пневматичної зброї. Скло з розбитих пляшок надзвичайно стійке до кліматичних чинників і розкладатиметься в ґрунті сотні років, лишаючи сумний спогад про несвідомих рекреантів.

В багатьох випадках відпочинок на природі асоціюється у людей із вогнищем. Так, і відпочиваючі на Лисій горі нерідко палять багаття. Згідно з чинним режимом РЛП «Лиса гора», у визначених місцях дозволене розпалювання багать. Ці місця вказуються на пам’ятці-путівнику, яка роздається відпочиваючим співробітниками музею (). Та на решті території РЛП розпалювання багаття заборонено і є прямим порушенням природоохоронного законодавства. Багаття можуть стати причиною загибелі рослин, що й без того зникають, та знищать родючість ґрунту в місці, де будуть розпалені. Окрім того, збирання хмизу та валка сухостою для багать на Лисій горі заборонена.

Крім того, багаття можуть стати причиною пожеж, які з року в рік знищують степові ділянки гори, разом з рідкісними представниками флори урочища та рослинними угрупуваннями. Вигораючи, степові рослини стають слабшими, пошкоджується їх коріння, гине весь насіннєвий фонд, що зберігається протягом кількох років на поверхні та у верхніх шарах ґрунту. Гинуть і тварини, зокрема комахи, які на різних стадіях розвитку зимують у верхніх шарах ґрунту, підстилці та траві. Так зокрема дуже небезпечним є пал для богомолів, що відкладають яйця на стеблинах трав, що згоряють у випадку палу.

Наразі пали в Україні заборонені ст. 12, 38, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», ст. 771 частина 1. Кодексу України про адміністративні правопорушення, або частини 2, якщо пал відбувається на території об’єкту природно-заповідного фонду України, яким є територія Лисої гори.

Активне порушення відвідувачами природного рослинного покриву, випалювання травостою, засмічення призводить до проникнення у флору Лисої гори не властивих їй чужорідних видів. Останнє дослідження показало, що наразі цей процес розвивається дуже стрімко і н території урочища та поблизу нього вже сформувалися потужні центри розмноження заносних інвазивних рослин (Parnikoza, Grechyhkina, 2008).

З боку музею та природоохоронної громадськості постійно триває боротьба із підпалами місцевими мешканцями степових ділянок гори. Суха торішня рослинність вигорає і лишається лише свіжа трава, яка щойно піднялась з землі. Таку траву жваво поїдає домашня худоба, яку приганяють до гори на випас. В разі продовження підпалів, випас буде заборонено.

Лиса Гора є місцем зростання низки видів рослин, які мають не лише охоронний статус (наприклад, занесені до Червоної книги), а й естетичну привабливість для відпочиваючих. Тому нерідко можна застати відпочиваючих під час збору квітів. У випадку, якщо рослина занесена до Червоної книги України, порушник карається штрафом, відповідно до статті 88-1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення». Окрім того, до штрафу докладається сума збитків, нанесених довкіллю. Збитки обраховуються для кожного екземпляру рослини, згідно з таксою, наведеною у Червоній книзі. Окрім того введеними на території РЛП Лиса гора музеєм «Київська фортеця» правилами забороняється збір будь-яких дикорослих рослин не зважаючи на ступінь їх рідкісності (Див. Додаток 4). Не зважаючи на суми штрафів, на Лисій горі продовжують збирати зникаючі рослини, як для себе так і на продаж. В ході патрулювання території музею нам доводилося не один раз затримувати збирачів зірочника, проліски, конвалії, сон-трави, скорзонери, тощо.

Мальовничі ландшафти Лисої гори щоденно приваблюють не лише окремі родини, а і великі організовані компанії молоді. Перш за все, це – різноманітні спортивні і туристичні ґуртки та організації. Серед них – ґуртки із спортивного орієнтування, пейнтболу, альпіністи, толкієністи, шанувальники кінного та велосипедного спорту, реконструкторські групи, рідновіри та шанувальники штучних підземель (діггери). Всіх цих людей невимовно манить до себе Лиса гора. Натомість, не всі види активного відпочинку на природі прийнятні для режиму Регіонального ландшафтного парку. Багато речей і атрибутів, звичних для кожної з названих молодіжних течій, може становити серйозну загрозу для біорізноманіття гори.

Значну шкоду цінному природному довкіллю парку, а також фортифікаційним спорудам нанесено велосипедистами. Зокрема збільшено більше ніж в 10 разів дорожню мережу, головним чином за рахунок заповідної зони парку, тобто території що має природничу цінність та не має використовуватися велосипедистами. Це призвело до знищення лісового підліску, знищення верхнього шару ґрунту та оголення лесових товщ, що розвіються вітром. Значну частину цих робіт проведено в підготовці до масштабних велозмагань на горі, яке плануються без залучення землекористувача та відповідальної за об’єкт організації – музею «Київська Фортеця».

Велосипедні змагання і змагання зі спортивного орієнтування, які проводяться на Лисій горі, нерідко супроводжуються розміщенням на гілках і стовбурах дерев пластикових та інших стрічок, які прив’язують в якості розмітки маршрутів, ділянок та іншого. Як правило, після завершення змагань учасники збираються в одному місці, тож збирати стрічки вже ніхто не йде. Вони так і лишаються висіти на гілках. Окрім того організатори масових змагань, як правило, прокладають маршрути найменш освоєними ділянками Лисої гори і десятки учасників сунуть у найцінніші, збережені досі ділянки урочища, що розташовані здебільшого у заповідній зоні. Теж саме стосується екскурсій Лисою горою на квадрациклах.

Впродовж весняних та літніх місяців 2014 р. на території музею «Лисогірський форт» (регіональний ландшафтний парк «Лиса гора») окрім звичайних з’явилися і особливо небезпечні для довкілля велосипедисти даун-хіл (з англійської спуск вниз) В заповідній зоні парку, вони протизаконно провели масштабні роботи з прокладання спочатку однієї траси, потім другої і так без обмежень. Спиляно дерева, з яких викладено трампліни та гірки, розрито схили, засипано деякі популяції рідкісних рослин. Шкода від діяльності велосипедистів-даун-хіл була детально запротокольована експертами Київського еколого-культурного центру. Встановлено, що своїми діями на Лисій горі даун-хільщікі завдали збитків державі в 1,5 млн. гривень, спорудивши близько 10 трамплінів, 11 насипних бортиків і викопавши велику кількість ям. До такого висновку прийшли фахівці-екологи, провівши обстеження на початку червня 2016 р збиток, який завдали даун-хільщіки. Траси даун-хільщіків знищили 1,5 га лісової підстилки, близько 1,2 га зростання рясту порожнистого, воронця і проліски дволистої. У багатьох місцях ґрунтовий покрив знищений до лісової основи. В районі трас виявлено 7 місць ерозії ґрунту, є загроза зсувів у бік сусідньої залізниці та автомобільної дороги. Траси даун-хілл знищили 20 рослин коручки чемерецивидної, занесеної до Червоної книги України, а також одне місце зростання гніздівки, також занесеної до Червоної книги України. Даун-хільщікі знищили 8 місць зростання лишайників і грибів. У ямах, викопаних даун-хільщікамі, було знайдено 3 загиблих їжаки, 2 сірі ропухи і 3 звичайні мідиці, які не могли вибратися з ям. На трасах були знайдені 4 жука-оленя, розчавлених проїжджаючими велосипедистами (вид, також занесений до Червоної книги України). Через фактор занепокоєння було кинуто знаходиться поруч з трасою даун-хілл гніздо сірої кропив’янки.

Згідно ст. 252 Кримінального кодексу України за умисне пошкодження або знищення об'єктів природно-заповідного фонду (а даун-хільщікі знищують їх навмисне) загрожує штраф до 3400 грн. або обмеження свободи до 3 років. Згідно ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення проведення в об'єктах природно-заповідного фонду незаконної діяльності (катання на велосипедах, спорудження трас даун-хілл і т.п.) загрожує штрафом до 408 грн. з конфіскацією засобів нанесення правопорушення, тобто велосипедів.

Згідно постанови Кабміну України № 541 від 24.07.2013 р за незаконний одноразовий проїзд велосипедом по заповідному об'єкти слід накладення позову в 52 гривні. За знищення 1 квітки (червонокнижного виду) – 11 гривень, за загибель їжака-260 гривень, за зняття земельного покриву на 1 кв. м- більше 200 гривень. Зважаючи на масштабну шкоду заподіяну любителями даун-хілл заповідному об'єкту і пам'ятнику архітектури Лиса гора Київським еколого-культурним центром направлені матеріали до прокуратури м. Києва з вимогою порушити проти активістів даун-хілл на Лисій горі кримінальну справу.

Лиса гора є також пам'ятником архітектури місцевого значення (1871-1874), про що є рішення Київміськради від 14.08.1998 р № 1678. Ці велосипедисти серйозно пошкодили внутрішні насипу Лисогірського форту, будуючи на його насипах свої незаконні траси, викопуючи ями, споруджуючи трампліни і навісні стінки. За подібні правопорушення варвари-даун-хільщікі повинні бути піддані штрафам від 850 до 1700 гривень згідно ст. 92 Адмінкодексу України (порушення правил охорони і використання пам'яток історії та культури

Зважаючи на неконтрольоване розростання мережі трас та трамплінів велосипедистів даун-хіл, музей прийняв рішення заборонити вступ велосипедистам даун-хіл на територію РЛП «Лиса гора» та звернувся в екоінспекцію з проханням провести рейди та затримати осіб, які зводять незаконні споруди на території Лисої гори. Разом з тим всі існуючі на червень 2015 р. траси та споруди . В разі поновлення трас, особи, що здійснюють подібну діяльність будуть затримуватися працівниками парку та екологічною інспекцією та притягатися до відповідальності, а траси беззастережно знищуватися.

Окрім велосипедистів даун-хіл свої траси на Лисій горі прокладають мотоциклісти. Їх шкода для довкілля гори ще більша. Зважаючи на що пересування мотоциклами поза існуючими дорогами на Лисій горі заборонено.

На Лисій горі існують і інші незаконні будівничі. Так, толкієністи і пейнтболісти, які організовують на Лисій горі змагання і турніри, нерідко споруджують імпровізовані фортеці, вали, рови, окопи, вогневі точки, чим неминуче нищать рослинність і ґрунтовий покрив, а також хмиз. Цим спричиняється ерозія. Всі ці дії суворо заборонені. Під час турнірів пейнтбольних клубів учасники нищать рослинність для камуфлювання себе і своїх сховищ. Вони також, як правило тяжіють до найбільш віддалених і збережених в природному стані ділянок Лисої гори.

Зафіксовано навіть випадок випробування на Лисій горі бронетранспортерів МВС України – спепідрозділу “Беркут”, після яких на степових ділянках урочища залишилися глибокі борозни.

Крім того, після пейнтбольних турнірів на деревах лишається велика кількість різнокольорової фарби. Деякі фарби навіть не змиваються дощем. Естетична цінність дерев втрачається і відвідувачі більше не можуть насолоджуватись красою природного ландшафту. Фарба заплямовує стовбури, ускладнює життя комахам, що мешкають в тріщинах кори і не дає можливості рости десяткам видів лишайників.

На Лисій горі проходять також тренування низки альпіністських та спелеологічних гуртків. Навіть їх діяльність наносить суттєвої шкоди природі гори. Монтуючи альпіністське спорядження, спортсмени неминуче розташовують його на деревах. Інколи навіть трапляються випадки, коли кріплення прибивають цвяхами до стовбурів і товстих гілок. Таким чином, деревам загрожує безпосереднє травмування, обламування гілля, розлякуються тварини, що мешкають в кронах, виганяються з гнізд птахи. Очевидно, що нанесення шкоди деревам неприпустиме.

Справжньою проблемою Лисої гори є так зване шумове забруднення. Мова йде про використання гучної звуковідтворювальної техніки (магнітофони та ін.), зокрема під час проведення масових заходів в урочищі: змагань, естафет і т.і. Все більше стає на Лисій горі автотранспорту та мотоциклів. В час, коли у птахів відбувається висиджування кладок та вигодовування пташенят, в Україні, як і у більшості країн Європи, оголошується місячник тиші, що триває з травня по липень включно. Окрім того, використання звуковідтворювальної апаратури в гніздовий період забороняється статтями 4 та 6 міжнародної Конвенції «Про охорону диких видів флори та фауни та середовищ існування у Європі» (Бернська конвенція), що ратифікована Україною (Конвенція.., 1998). Зважаючи на специфіку урочища керівництво музею прийняло рішення про щорічну заборону проведення масових та гучних заходів в урочищі з 01.05 по 01.07.

Схили Лисої гори зберігають безліч таємниць, більшість з яких губиться в минулому. Урочище містить багато потенційних археологічних знахідок. Знаючи це, до РЛП приходять поодинокі так звані «чорні археологи» – мисливці за похованими в землі скарбами старовини, та шукачі загублених в землі боєприпасів часів другої світової війни. Всі ці люди розкопують схили гори у пошуках знахідок для продажу на "чорному ринку".

Впродовж 2000 років територія Лисої гори регулярно відвідувалася також збирачами старої цегли, внаслідок чого розібрано будівлю пожежної станції, в основі якої був цінний цегляний будинок кінця ХІХ ст. Окрім того збирачами металобрухту повністю знищено дві цистерни форту.

Необхідно зазначити, що значна частина із вказаних порушень виникає значною мірою з необізнаності відвідувачів Лисої гори з її унікальним значенням та нетривкою біологічною рівновагою. На жаль у музею та природоохоронців донедавна не було можливостей для обладнання території урочища необхідними інформаційними аншлагами та роз’ясненнями. Втім, необхідно зауважити, що з розвішаних Дружиною охорони природи м. Києва “Зелене Майбутнє” у 2003-06 рр. інформаційних щитів державного зразка “РЛП “Лиса гора”. Жоден до сьогодні не зберігся. Аналогічною була доля таких щитів розміщених в 2012-13 рр.

Проте в справі збереження РЛП «Лиса гора» останнім часом суттєву допомогу здійснює громадськість. Так було обладнано брамкою та містком вхід на територію Лисої гори з боку Стратегічного шосе. Тут також встановлено інформаційні стенди про історію та природу Лисої гори.

В 2016 р. на в’їзді до Лисої гори встановлено будиночок охорони та шлагбаум. Під їх охороною також розміщено низку інформаційних щитів з інформацією про РЛП «Лиса гора» та правила поведінки на його території.