Необхідність збереження прилеглих територій

Парнікоза І.Ю.

Створення регіонального-ландшафтного парку "Лиса гора" та підпорядкування його суч. Національному історико-архітектурному музею "Київська Фортеця" дозволило взяти під охорону лише частину території Лисогір'я. Адже при тому, що загальна площа території урочища підпорядкованої музею, складає 119 га, загальна площа урочища «Лиса гора» – становить щонайменше 137,1 га. Доля ж решти 18.1 га урочища, що опинилися поза музейним статусом викликає обґрунтоване занепокоєння. Адже на неї вже об’явлено конкурс на забудову. Зведення житлового комплексу навіть поблизу заповідної Лисої гори неймовірно збільшить антропогенний пресинг, і в першу чергу на природні об’єкти урочища. Зазначимо, що ці 18,1 га території являють з себе не якісь деградовані пустирі. Це невід'ємно пов'язані з основною територією урочища озеленені схили Лисої гори, вкриті грабовим лісом з окремими реліктовими старовіковими деревами дуба, з боку вулиці Лисогірської та Лисогірський спуск, а також вздовж Західного каньйону однойменного Лисогірського струмка (Бусловського).

Впродовж останніх років не припинялися спроби за рахунок цієї території відвести землю під приватні садиби саме на ділянках Лисої гори. Ще раніше тут були спроби створити елітне кладовище. Наразі ж в Інтернеті з’явилися численні повідомлення про планування на цій «Ахіллесовій п’яті» чергового житлового комплексу. Станом на 11.03.2010 це виглядало так:

«Як зазначив розробник проекту агенція «В. Шкрогаль», біля підніжжя Лисої гори вздовж Лисогірського узвозу зведуть сучасний житловий комплекс з торгівельними та офісними центрами. Розроблений нами проект пройшов всі узгодження. 20-поверховий житловий будинок почнуть будувати вже цього року», – розповів головний архітектор проекту Володимир Шкрогаль, пише “Сегодня”. За його словами, всі будівлі зведуть на ділянці в 300 тис. кв. м. (якраз наша “Ахилесова п’ята”, – авт.). «Плануємо побудувати 12 житлових будинків, два торгівельні центри з ресторанами та кафе, дитячий садок, офісний центр на 22 поверхи, підземні та наземні паркінги на 2 500 місць», – розповідає Шкрогаль. Тут також з'являться кінотеатр, фітнес-клуб, аптеки і навіть каплиця. Крім того, архітектори збираються почистити місцеве озеро і облаштувати вздовж нього невелику набережну ().

Поряд з цим елітна житлова забудова підступає до Лисої гори і з протилежного північного боку. Адже рішення про будівництво житлового комплексу прийнято і для території колишньої Саперної Слобідки, що вздовж вул. Саперно-Слобідської.

«Столична містобудівна рада схвалила план будівництва нового житлового масиву на 2,5 тис. жителів по вулиці Саперно-Слобідський, біля підніжжя Лисої гори. Компанія «Фортон», яка реалізовуватиме даний проект, має намір звести мікрорайон за п`ять років. Як повідомив автор проекту Сергій Варивода, будівництво розгорнеться на території в 3,5 га. Житловий квартал розміститься біля підніжжя Лисої гори, де перепад висот становить 30 м, тому комплекс буде зведений ярусами. Оскільки ділянка є зсувонебезпечною і знаходиться на схилі, передбачено спорудження протизсувної підпірної стінки вартістю 10 млн. доларів. Вельми витратною статтею для замовників, за словами проектувальників, стане і перенесення розташованих під ділянкою міських комунікацій. (Йдеться про будівництво у гирлі Бусловського (Західного) струмка, необхідність ліквідації станції Водоканалу – авт.). У безпосередній близькості від місця будівництва проходять шумне Столичне шосе і залізнична лінія, а також знаходиться станція «Київ-Моськовський». Тому автори проекту запропонували розмістити будівлі нового комплексу на трирівневому стіллобаті, який послужить захистом від шуму. На цій своєрідній платформі зведуть сім корпусів заввишки від 16 до 25 поверхів. П`ять з них стануть житловими будівлями, два — офісними центрами. В результаті буде отримано приблизно 185 тис. кв. м корисної площі. (Вже зараз Київ має величезний надлишок офісних площ, які простоюють без використання – авт.). У комплексі заплановано близько 900 квартир (60 тис. кв. м). Торговий і оздоровчо-розважальний центр займуть близько 5 тис. м, ще 24 тис. кв. м віддадуть під офіси. У стілобатній частині розмістять паркінг площею 35 тис. кв. м (961 машино місце). Решту займуть технічні приміщення. Поряд з будівлями обладнали гостьові стоянки для 70 автомобілів. Верхню частину стилобату за периметром передбачається озеленювати ()

Окремі проблеми пов`язані з гирлом р. Либідь. Зокрема, кожної зими на території пам’ятки природи місцевого значення «Історичне гирло р. Либідь», з якого починається Лисогір’я на півночі, та поблизу неї міські служби з благоустрою складують зібраний з вулиць Києва сніг. Ця імпровізована «сніготайка» неодноразово знаходила погодження всіх необхідних служб міста, у тому числі і природоохоронних. Натомість складування снігу у безпосередній близькості до річки є суттєвим порушенням законодавства. Порушується прибережна захисна смуга. Сіль, що завозиться до «сніготайки» разом із снігом, потрапляє до вод річки. Зрештою, купи снігу містять в собі величезну кількість сміття і бруду. Таким чином, купи снігу з сіллю і сміттям тануть на берегах Либіді аж до травня, а то і червня. Наразі, зважаючи на неодноразові звернення, питання ліквідації звалища нібито вирішено Проте не відомо хто понесе кошти рекультивації даної території.

У травні 2011 р. проведено варварську вирубку дерев в на лівому березі історичного гирла р. Либіді (). Це було пов'язано з прокладанням тут комунікацій, які переносилися у зв'язку з будівництвом нового залізничного мосту. У зв’язку з будівництвом цього нового залізничного переходу через Дніпро, яке згубило рослинність не тільки вздовж лівого берега стародавнього гирла р. Либідь, але й береги озера Нижній Тельбін, існували (і досі існують) плани створення додаткової гілки залізниці у підніжжя Лисої гори, для чого планувалося зрити її східні схили, незважаючи на їх ландшафтну та естетичну цінність, наявність рідкісних видів, тощо. На заваді цим планам поки що стоїть юридична належність цих схилів до музею «Київська фортеця» та відсутність погодження на такі дії.

Надзвичайну загрозу збереженню Лисогір`я створює драматична ситуація з вирубкою парку Покал. Нагадаємо, що вирубка цього масиву, загальну цінність, якого описано у попередніх главах почалася у лютому 2010 р. і викликала великий спротив громадськості. Виявилося, що дану територію загальною площею 21,6 га було виключено з переліку зелених насаджень загального користування, Київрада внесла відповідні зміни в програму комплексного розвитку зеленої зони міста Києва. До-речі таких змін наразі не десятки, а сотні. Згідно з цим рішенням згадана земельна ділянка була передана в оренду ТОВ “Еквілибрум Трейд” для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного торговельного комплексу.

Наразі вирубана центральна частина масиву від території колекторної станції в бік станції метро Видубичі. З боку дороги порубщики залишили смугу дерев, окремі дерева залишилися і на самій ділянці вирубки. Показово, що всі пні від спиляних дерев, а це переважно 30-40 річні тополі білі та робінії, було вивезено та викинуто на території колишніх нерестових ставків поблизу розташованого рибгоспу. Частину деревного матеріалу було спалено та вивезено на смітник, який існує в глибині території Покалу поблизу зупинки “Цементний завод” загрожує існуванню величезної популяції рідкісної папороті вужачки. Членами громадської кампанії частину парку було зашиповано спеціальними цвяхами, щоб не допустити подальшої рубки. Як повідомила природоохоронна прокуратура де-юре йдеться про помилку, викликану тим, що дерева буцімто вирубали не за тою адресою де було слід. Отже доля цього унікального київського зеленого масиву залишається не зрозумілою. Адже вирубану територію обгородили зеленим парканом.

Впродовж 2010-16 рр. житлові комплекси підійшли до Лисої гори впритул з заходу. Тут розбудувався зокрема житловий комплекс "Столетов". Наразі на зелених схилах прилеглих до Західного яру (Буслівського струмка) заплановано зведення парку. З одного боку це безумовно позитивно вплине на захист Лисої гори від подальшого просування забудови, проте водночас проект передбачає проведення колектора каньойном західного струмка, що може повністю знищити його екосистему.