Вирубка зелених насаджень та спалювання порубочних решток
Парнікоза І.Ю.
Окрему загрозу існуванню природних екосистем становить діяльність, яку проводять на території РЛП «Лиса гора» підрозділи КПУЗН (Зеленбуду). Справа в тому, що дерева та навіть фортифікаційні споруди досі перебувають у віданні КПУЗН Голосіївського району. Незважаючи на численні звернення НІАМ «Київська Фортеця», керівництво Зеленбуду не поспішає передати дерева та фортифікаційні споруди музею. Пояснення прозаїчне – Зеленбуд щорічно отримує доплати з міського бюджету на утримання цих насаджень, а також не бажає позбуватися джерела досить дорогих зараз дров. А саме як таке джерело комунальники трактують Лису гору. Зауважимо, що наявність старих живих та всохлих дерев є не проблемою, а запорукою процвітання на Лисій горі цілої низки рідкісних тварин та грибів. Значна «захаращеність» гори є головною причиною того, що це найцінніше в природничому плані урочище в Києві. Знищення сухостійних, дуплистих дерев є порушенням чинного законодавства (заборона санітарних рубок в заповідних зонах РЛП), Положення про РЛП «Лиса гора» та звичайним варварством. Окрім того, комунальники здійснюють рубки керуючись своїми актами обстеження, не маючи при цьому лімітів виданих місцевим органом охорони природи в м. Києві – Департаментом благоустрою та збереження природного середовища КМДА на проведення даної рубки на території ПЗФ. Отже їх рубки тут протизаконні.
Негативні аспекти господарювання комунальників та боротьба з ними мають вже свою історію. Користуючись тим, що схили Лисої гори густо вкриті деревами і здатні приховати від стороннього ока несанкціоноване сміттєзвалище, тут в кінці 1990-х на початку 2000-х рр. на північних схилах урочища був організований полігон для спалювання відходів санітарних рубок. До гори вантажівками звозили обпиляне гілля, кругляки відмерлих та аварійних дерев і спалювали. Громадськість неодноразово ставала свідками таких вогнищ. Купа гілля, що спалювалася одночасно, нерідко досягала 3,5 м заввишки, не говорячи вже про висоту власне полум’я.
Для підтримання вогню (а гілля, як правило, ще вогке і не горить належним чином), зеленбудівці систематично підкидували до вогнища використані автомобільні скати, чим здійснювали суттєве забруднення атмосфери. Підготовлені до спалювання скати спеціально завозились до гори і чекали свого часу. Численні скарги до контролюючих органів певний час призводили лише до незначних штрафів. Та, зрештою, у 2003 р. спалювання деревних решток тут було припинено остаточно.
В 2015 р. було виявлено, що на Лисій горі проводив санітарну рубку в заповідній зоні без жодних правовстановлюючих документів Зеленбуд Печерського району. При цьому застосовувалася важка техніка: бульдозери-завантажувачі, самоскиди. На вимогу пильної громадськості ця структура припинила рубку та забралася з території гори.
Натомість в цей же рік рубки на Лисій горі розпочав також КПУЗН Голосіївського району. Ця структура проводила вибіркову вирубку як посохлих так і живих старих і навіть багатостолітніх дерев з виразною комерційною метою. Такі рубки проводились всупереч забороні санітарних рубок на території заповідної зони регіональних ландшафтних парків. При цьому Зеленбуд посилається на акти обстеження зелених насаджень, які підлягають видаленню складені КО «Зеленбуд», а саме від 07 листопада 2014 р. за №600-А, від 11 листопада 2014 р. №626-А, від 17 листопада 2014 р. №627-А, від 05 грудня 2014 р. №681-А, від 08 грудня 2014 р. №682-А. Проте не показали вищезгадуваних лімітів на проведення рубки на території ПЗФ.
16.01.2018 р. виявлено факт ще одної рубки, яку проводив КПУЗН Голосіївського районів Вирубка проводилася не тільки вздовж дороги – сухі дерева та вітровал, але і в межах заповідної зони парку в межах пам’ятки фортифікації – Лисогірського форту, а саме в головному рові форту біля відступної батареї. Час проведення вирубки можна за слідами визначити діапазоном 4-8 січня 2018 р. Виявлено сліди важкої техніки на апарелі, яка веде в сухий рів. Техніка прибула через КПП. Роботою важкої техніки порушено апарель – викликано ерозію її поверхні, що під час танення снігу загрожує розмивом та руйнуванням фрагменту пам’ятки. Також пошкоджено днище самого сухого рову. Цим нанесено шкоду пам’яткі фортифікації «Лисогірський форт» (Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.08.1998 № 1678).
Сама рубка полягала на усуненні засохлих, дуплистих та повалених дерев на днищі рову та схилах валу. При цьому знищено дерева та вітровал, які за нашими спостереженнями слугували місцем гніздування волового очка, а також кропив’янки сірої, птахів які охороняються Додатком ІІ до Бернської конвенції. Трелюванням дерев порушено підстилку, що завдало шкоди місцям існування червонокнижної орхідеї – коручки чемерникової (Червона книга України) та первоцвіту проліски дволистої (охороняється на території м. Києва рішенням Київради). Під час обстеження виявлено також спиляні здорові дерева.
Дирекція НІАМ «Київська Фортеця» звернулася до керівництва КПУЗН Голосіївського району з вимогою пояснити на якій підставі велася дана рубка на території об’єкту природно-заповідного фонду та пам’ятки фортифікації місцевого значення та згідно чинному законодавству надати копії лімітів видані місцевим органом охорони природи в м. Києві – Департаментом благоустрою та збереження природного середовища КМДА на проведення даної рубки на території ПЗФ.