4.4.3. Особливості комунікативних копінг-ресурсів працівників податкової міліції

Корсун С.І., Ткачук Т.А.

Одне із завдань дослідження полягало в з’ясуванні вікових особливостей комунікативних копінг-ресурсів (емпатії, афіліації і сензитивності до відчуження) курсантів факультету податкової міліції першого та п’ятого року навчання. Результати його, отримані за допомогою методики А. Меграбіана [163] представлені у таблиці 4.14.

Таблиця 4.14. Результати дослідження емпатійної, афіліативної тенденції і сензитивності до відчуження курсантів факультету податкової міліції

Достовірно вищими (р <0,05) виявилися показники між курсантами 1-го курсу (М = 13,83 ± 0,51) та випускниками (М = 14,14 ± 0,65) за афіліативною тенденцією. На думку автора це є свідченням того, що у загрозливих стресових ситуаціях випускники демонструють більше бажання бути у товаристві інших людей, щоб уникнути почуття самотності, нівеліювати дію стрес-факторів та зменшити силу негативного впливу стресу. В процесі психодіагностичних бесід більшість респондентів зазначали, що у складних життєвих ситуаціях вони намагаються не залишатися наодинці із своїми проблемами, а прагнуть бути у товаристві друзів, знайомих, інших значущих осіб, оскільки ця соціально-підтримуюча мережа допомагає знизити відчуття психічного неблагополуччя, емоційної нестабільності та незадоволеності своєю спроможністю щодо подолання складних життєвих ситуацій.

Наступні достовірні розходження були виявлені за шкалою «сенситивність до відчуження» (р<0,05). Вищими виявилися показники за цією шкалою у п’ятикурсників (М = 11,52 ± 0,62) порівняно з курсантами першого курсу (М = 10,92 ± 0,15). На думку автора, боязкість бути відчуженим, неприйнятим можна пояснити переживаннями випускників з приводу налагодження особистісних та професійних контактів з майбутніми колегами та керівництвом, з якими у найближчому майбутньому їх доведеться познайомитися і співпрацювати. Підвищена сенситивність до відчуження може чинити перешкоди професійній соціалізації та адаптації майбутнім офіцерам-податківцям, оскільки вона блокує афіліативну потребу.

Отже, достовірно вищі (р<0,05) показники «тенденції до афіліації» у курсантів п’ятого курсу свідчать про більш виражене їх намагання бути в спільноті інших людей при входженні в небезпечну стресову ситуацію, які дозволяють перевірити вибраний спосіб поведінки, характер реакцій на складні і небезпечні обставини життя. Це у свою чергу приводить до зниження тривожності, пом'якшує наслідки фізіологічного та психологічного стресу.

Результати дослідження комунікативних копінг-ресурсів (емпатії, афіліації і сензитивності до відчуження) малодосвідчених та досвідчених офіцерів-податківців за методикою А. Меграбіана [108], викладені у таблиці 4.15.

Таблиця 4.15. Результати дослідження емпатійної, афіліативної тенденції і сензитивності до відчуження офіцерів податкової міліції

Достовірна відмінність між малодосвідченими (М = 10,9 ± 0,24 б.) та досвідченими (М = 12,54 ± 0,33 б.) офіцерами була зафіксована за афіліативною тенденцією (р<0,05). Досвідченим офіцерам у більшій мірі було притаманне прагнення налагоджувати добрі, емоційно позитивні взаємостосунки з оточуючими. Внутрішньо це проявлялося у вигляді почуття прив’язаності, вірності, а зовнішньо – у комунікабельності, прагненні співробітничати з іншими людьми та постійно перебувати з ними. Порівняння співвідношення показників за даною шкалою, результати спостереження та опитування обох груп офіцерів свідчать про те, що у спілкуванні малодосвідчених працівників у меншій мірі реалізується потреба в афіліації. Це відбувається через обмеження репертуару їх копінг-поведінки, який виражається в низькій прогностичній оцінці професійної діяльності, частій реалізації авторитарних методів керівництва, які грунтуються на підпорядкуванні суб’єктів оподаткування або використанні механізмів уникання, а не конструктивного розв’язання проблемних ситуацій. Ці фактори чинять перешкоди професійній діяльності та ефективному функціонуванню системи соціальних зв’язків. Взаємна недовіра офіцерів до суб’єктів оподаткування в таких умовах сприяє розвитку сензитивності до відчуження і зниженню потреби у міжособистісній взаємодії через відсутність емоційно-підтримуючих стосунків.

Емпатія є потужним копінг-ресурсом, що дозволяє більш чітко оцінювати проблему і створювати більше альтернативних варіантів її розв’язання. За даними шкали, що спрямована на вимір емпатійної тенденції можна констатувати, що достовірних відмінностей між малодосвідченими та досвідченими офіцерами помічено не було. Емпатійність представників обох груп характеризувалася гармонійними міжособистісними стосунками, вони відрізнялися доброзичливістю, за будь-яких умов намагалися допомогти та підтримати своїх товаришів.

Отже, достовірно вищі (р<0,05) показники «тенденції до афіліації» та нижчі показники за шкалою «сензитивності до відчуження» у досвідчених офіцерів свідчать про їх орієнтацію на зовнішні стимули, прагнення співробітничати з іншими людьми, високу емоційну втягненість у міжособистісні стосунки, схильність розв’язувати чужі проблеми, а не свої. Хоча іноді за цим може приховуватися внутрішня невпевненість, потреба у позитивному прийнятті, неконгруентність Я-концепції.

Результати дослідження комунікативних копінг-ресурсів (емпатії, афіліації і сензитивності до відчуження) офіцерів та курсантів податкової міліції за методикою А. Меграбіана подано у таблиці 4.16.

Таблиця 4.16. Результати дослідження емпатійної, афіліативної тенденції і сензитивності до відчуження курсантів та офіцерів податкової міліції

Як видно з таблиці 4.16, більш високі показники за шкалою емпатійної тенденції набрані офіцерами (М = 16,43 ± 0,35 або 65,4% від максимально можливої вираженості ознаки) порівняно з курсантами факультету податкової міліції (М = 15,65 ± 0,57 або 58,9 %). Відмічені достовірні відмінності (р<0,05) між показниками обстежуваних груп. Більш виражена емпатійна тенденція в офіцерів може свідчити про більший емпатійний досвід і розвинену у них чутливість до емоційних станів і проявів переживань у поведінці оточуючих людей.

Порівняння показників емпатійної тенденції свідчать про розвиток цього ресурсу у процесі здобуття досвіду комунікативної взаємодії з представниками різних систем соціально-підтримуючої мережі: сім’єю, родичами, колегами, друзями та іншими особами у різних соціальних ситуаціях. Результати порівняння показників емпатійної тенденції курсантів та офіцерів податкової служби підтверджують гіпотезу про те, що протягом онтогенезу відбувається розвиток копінг-ресурсів, до яких відноситься і емпатійна тенденція.

Проте, спостереження, проведені у процесі дослідження, показують, що у поведінці, пов’язаній з професійною діяльністю, в офіцерів відмічається відсутність уважного ставлення щодо до суб’єктів оподаткування, яка проявляється в неуважному вислуховуванні їх аргументів, відволіканні від теми розмови, недоброзичливих коментарях і звинувачувальних висловлюваннях щодо господарської та фінансової діяльності.

За шкалою тенденції до афіліації в офіцерів (М = 11,9 ± 0,34 або 45,8 %) та у курсантів (М = 12,42 ± 0,43 або 48,6%) показники були практично різнозначними і достовірні відмінності між ними не помічені.

Тенденція до афіліації є копінг-ресурсом, який виступає як інструмент орієнтації у міжособистісних контактах і регулятор емоційної, дружньої, інформаційної та матеріальної соціальної підтримки шляхом побудови ефективних взаємостосунків. Порівняння співвідношення показників за шкалою афіліації, результати спостереження та опитування курсантів і офіцерів свідчать про те, що у спілкуванні останніх у меншій мірі реалізується потреба в афіліації. Це відбувається через обмеження репертуару їх копінг-поведінки, який виражається в низькій прогностичній оцінці професійної діяльності, частій реалізації авторитарних методів керівництва, які грунтуються на підпорядкуванні суб’єктів оподаткування або використанні механізмів уникання, а не конструктивного розв’язання проблемних ситуацій. Ці фактори шкодять професійній діяльності та ефективному функціонуванню системи соціальних зв’язків. Взаємна недовіра офіцерів до суб’єктів оподаткування в таких умовах сприяє розвитку сензитивності до відчуження і зниженню потреби у міжособистісній взаємодії через відсутність емоційно-підтримуючих стосунків.

Нижчі показники у курсантів за шкалою сензитивності до відчуження і вищі за шкалою тенденції до афіліації порівняно з офіцерами, хоча і за відсутності достовірних відмінностей, можуть свідчити про те, що курсанти рідше обмежують своє спілкування з іншими людьми і прогнозують ситуацію відчуження. Потреба в афіліації у них реалізовувалася у спілкуванні з батьками, друзями та іншими значущими особами. У процесі навчання у ВНЗ у юнаків відбувається розвиток потреби у міжособистісному спілкуванні з ровесниками.

Не виключено, що страх відчуження виникає внаслідок викривлень у галузі соціального сприйняття, за умови коли досліджувані невірно витлумачують мотивацію партнерів по спілкуванню, недостатньо адекватно реагують на міжособистісні ситуації, що виникають, зосереджують свою увагу не на розв’язанні реальних проблем, а на збереженні уявлення про значущість свого «Я» як у власних очах, так і в очах оточуючих.

Отримані результати співвідношення вираженості емпатійної тенденції і заниженої потреби до афіліації перекликаються з даними, отриманими у дослідженні Л. Китаєва-Смик, який зазначав, що зниження потреби у спілкуванні при стресі є можливим навіть за умови збереження загальної активності поведінки.