Сорок лет

Николай Костомаров

Народная малороссийская легенда

Почему беззаконные живут, достигают старости, да и силами крепки? Дети их с ними пред лицом их и внуки их пред глазами их. Домы их безопасны от страха, и нет жезла божия на них… Проводят дни свои в счастии и мгновенно нисходят в преисподнюю. А между тем они говорят богу: «Отойди от нас, не хотим мы знать путей твоих! Что вседержатель, чтобы нам служить ему? И что пользы прибегать к нему?..» Но Бога ли учить мудрости, когда он судит и горних!

(Кн. Иова, гл. XXI, стихи 7 – 9, 13 – 14, 22)

Примітки

Вперше надруковано окремим виданням: Н. Костомаров. Сорок лет (Малороссийская легенда). – М.: изд. редакции «Газеты А. Гатцука», 1881.

Подається за цим текстом. В нашому е-перевиданні повість розбита на розділи і цим розділам дано назви.

Датується за авторською приміткою до тексту окремого видання: «Написано по-малорусски в 1840 г. Переведено по-русски в 1876 г.».

Перший розділ первісної, української редакції, який значно відрізняється від російської, зберігся в копії рукою О. О. Корсуна (ЦНБ АН УРСР, Відділ рукописів, І, 1895); на зшитку пізніший напис олівцем, ймовірно, рукою А. Л. Костомарової: «Сорок лет, начало малорусской легенды, написано в молодых летах. Находилось у Александра Александровича Корсуна».

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 2, с. 350 – 408.