Материна стріча

Левко Боровиковський

(Пісня)

Відсувайся, запір:

Із’їжджайте на двір,

Мої милії, ріднії гості!

Я до ранніх зорей

Недоспана ночей,

Виглядаючи вас у віконце.

Чи в зелений садок

Подихне вітерок –

І я думаю: то мої діти!

Чи з далеких толок

Задзеленька дзвінок –

Я гостей вибігаю зустріти.

Довго серце моє,

Серце матернєє,

Так, як рибочка, билося в грудях;

Часто очі мої

Позаплаканії

Вас шукали, ріднесенькі, в людях.

Моя рідна душа,

Душа матерняя,

У молитвах святих виливалась?

Вас, синів-соколів,

Із далеких країв,

Як здоров’я собі, сподівалась.

На родимій землі,

Діти рідні мої,

Успокойте, з дороженьки, кості!

Відімкнувся запір –

Із’їжджайте ж на двір,

Мої любії, ріднії гості!

1834 Курск

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Радянське літературознавство», 1957, № 4, с. 116.

Автограф зберігається у Національному музеї в Празі, ф. Франтішека Челаковського. У кінці автографа зазначено лату і місце написання: «1834, Курск».

Подається за фотокопією автографа (Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 68. № 6).

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 77 – 78.