Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Заманка

Левко Боровиковський

(Пісня русалок, уривок з балади)

Ми не бажаєм срібла ні злота;

Танці та пісні – наша охота;

Нащо нам срібло? – Хвилі біліші;

Нащо нам злото? – Піски жовтіші.

Як рибки – в хвилях весело граєм;

Як пташки – в лісі пісні співаєм;

На дні дніпровськім наші світлиці:

Там-то русалки, наші сестриці.

Ліжка в світлицях шовком покриті

Та ні з ким ліжка нам поділити…

Прийди, козаче, ясної ночі,

Дай цілувати карії очі!..

На білім світі серце заб’ється –

Язик ворожий з серця сміється;

А ми, русалки, зради не знаєм,

Вас молоденьких щиро кохаєм…

Курск 1832


Примітки

Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1957, 2 липня.

Автограф зберігається в Національному музеї у Празі, фонд Франтішека Челаковського. Цей твір разом з двома іншими («Материна стріча», «Віщба») був переданий чеському поетові і вченому І. Срезневським у 1839 р. під час його наукового відрядження за кордон. Челаковський переклав «Заманку» чеською мовою і під назвою «Пісня русалок» опублікував у періодиці десь на початку 1840 р., про що є згадка в листі Л. Боровиковського до І. Срезневського від 24 травня 1840 р. Пізніше, у 1847 р., переклад під назвою «Зазивна пісня русалок» увійшов до збірки віршів Челаковського (книга шоста, с. 360).

У кінці автографа зазначено місце написання і дату: «Курск, 1832», а також вказано прізвище автора: «Лев Боровиковський».

Подається за фотокопією автографа (Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 68, № 6).

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 68.