2. О дай Боже! (Б)

Юрій Федькович

Та на добрий вечер, ти тисовий столе,

Ти тисовий столе, ти честний суборе!

О та пише, пише та сам Кесарь з Риму,

Покликає нарід до Єрусалиму.

До Єрусалиму всі душі лічити,

Всі душі лічити, царску дань садити.

А пречиста Діва в Єрусалим пішла,

В Єрусалим пішла, до-в Вефлеєм дійшла.

О, та стала ж она хатами ходити,

Хатами ходити, на ніч ся просити.

А невірні жиди нічлігу не дали,

Ще й пречисту Діву за місто прігнали.

Та прігнали ж вони ю аж у чисте поле…

«О Боже ж мій, Боже, тож ніжки мя боля

І ніжки мя боля і студінь стинає!

Хіба ж повертаю у вівчарску стаю!»

А вівчарска стая всеславна нам стала,

Всеславна нам стала, бо Христа нам дала.

А окола Христа кінь з воликом та став,

Кінь з воликом та став, ще й просили Христа:

«О Христе наш, Христе, уроди нам сінце,

Уроди нам сінце, ще й зелене винце!

Ще й зелене винце, ще й яру пшеницу,

Ще й яру пшеницу, ще й всяку пашницу!»

А зелене сінце воликам рогатим,

Волики ж рогаті все газдам богатим.

А вороні коні під ледіні годні,

Під ледіні годні, рицарі подобні.

А зелене винце всім людям на закін,

А яру пшеницу у церкви на престів,

А буйні хлібове на усі мирове,

А усему миру щастя та здоровля!

Гой, а за сим словом столови ся клоним,

Столови ся клоним, ще й Господа молим.

Гой та даруй Боже ти на хліб урожу,

А сим господарям свою ласку божу!

Вінчуємо! Вінчуємо честні та годні господарі

сего честного дому і столу з святим…

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 636 – 637.