10. Рано

Юрій Федькович

Бог усе дав, дав і ніч і днинку,

День до праці, нічку до спочинку,

А дитинка, скоро рано встане,

То до Бога на сам перед гляне.

Та й промовить: «Добрий, любий Боже,

Дай ми всього, що дитинці гоже!

А в сам перед дай здоров’я мамці

І таткові, май їх в своїй тямці!

А дитинці, Боже, дай розуму

До науки, дай Ісусе дай ї, татку, уму,

А як вивчиться вона у школі,

Примітки

Друк. Проскурка, 1887, стор. 13.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 522 – 523.