17. Молитва

Юрій Федькович

Tи ангеле хранителю, небесний мій друже…

Осокоти грішне тіло і доведи душу

Від усього гріха, лиха, від кожного злого

До Господа небесного, до Бога святого,

В нього царстві безконечнім на вік-віки жити,

З херувими, серафими святого хвалити.

Примітки

Друк. Бібл. для мол., 1890, стор. 176. Цей вірш написаний 1868 р. Друкуємо тут із автографу поетового (піваркуш сірого паперу, записаний з усіх боків, без дати і підпису автора, власність Руської Бесіди в Чернівцях, який містить також бруліони найдавніших Федьковичевих байок: «Коник каже», «Волик каже», «Песик каже» і «Ведмідь у пасіці».

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 525 – 526.