15. Коли дитина не слухає

Юрій Федькович

Дитина з іскоркою грала,

Хоч мама се їй дитині заказала.

А іскорка собі злетіла.

Та й на поді у сажу сіла.

А сажа ся від неї від іскорки ся ймила,

Та й хату видить зараз запалила.

Зробився галас, збігся мир,

Хата палала вздовж і в шир,

Що й ради дати вже не вміли.

Все домівство пожаром сіло.

А дядик з нужди аж умер,

Сиріткою бідною тепер

Що всьому цьому була винна.

Примітки

Друк. Проскурка, 1987, стор. 14.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 524 – 525.