9. Уставати!
Юрій Федькович
Варіанти тексту
|
||
Ану, діти, уставати,
Бо вже зорі, бо вже світ!
Ластів’ята вже на хаті.
Посмітюшка каже «фіть!»
А той волик на оборі
Вже рикає, вже би пас,
А корівка бурикає:
Уставати, діти, час!
Бо хто рано, каже, встане
І хто Богу дасть поклін,
І до Спаса мило гляне,
Як ударить божий дзвін,
Того Господь благословить
І направить в добру путь.
А когутик: «Кукуріку!
У постелі не лежи грими!
Не проспати би пів віку,
А вставати, як і ми!»
Примітки
Друк. Проскурка, 1887, стор. 13. В редакції 1887 р. перед цим віршиком покладено чотиривірш «Учіться!».
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 521 – 522.