Богачева

Юрій Федькович

Музики тнуть, вінок шиють

В богацькім дому.

Ох, як тяжко ледіневи

Пишному тому!

Заплакав би молоденький –

Сороміється;

Уздрить батько, уздрить мати,

Питатимуться.

А він що їм на це скаже

І що відповість?

Мати сплаче, батько злає,

Село ся довість.

Тимчасом одчиняєсь брама,

І входить в контушях, як паня,

Княгиня на пропій просить.

Усіх витала, всіх просила,

А на єго лиш подивилась,

От ніби: й так тобі досить.

Примітки

Досі не друковане. Друкуємо з автографу (власність Просвіти, ut supra).

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 392 – 393.