Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Як ліпше?

Юрій Федькович

Коби я знав, пани братя,

Що доля є в світі,

Я би за ню поклонився

І чортовим дітем.

Але доленьки немає

Ні в чорта, ні в Бога.

Не йди, хлопче, манівцями,

А іди дорогов

Таки простов, тов дорогов,

Що світ собі ходить, –

Буде тобі в нему добре

Без всего заходу.

Будеш грошики збивати,

З людий наругатись,

А в вічи їм сміявшеся

Братами взивати.


Примітки

Досі не друковане. Друкуємо з автографу (власність Просвіти, ut supra).

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 393.