Лайдака

Юрій Федькович

«Куда збираєшся, єдиний?»

На силу мати говорила.

«Куда ти хочиш мандрувати,

На кого хату понехати,

Батьківський хутір і оселю!»

«О нене, світ ми тут немилий!

В чужему хочу ся набуть!

В чужему доля, а не тут».

Пішов ледінь, заріс лісок,

Хатина схилилась.

Поховали стару неньку,

Припало все пилом.

Розібрали добро люде –

Ні, добра не було,

Бо забрав піп за похорон…

Тимчасом на кули

Шкандибає в торбах старець,

Та й став та й заплакав.

А ті люде говорили:

«От якийсь лайдака».

Примітки

Досі не друковане. Друкуємо з автографу (власність Просьвіти у Львові, піваркуш звич. паперу, писано з одного боку синім чорнилом). Очевидно рукопис присланий був разом з попередніми для «Руської хати, та забракований редакцією) – Вол. Барвінським.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 390.

Автограф зберігається в ІЛ, ф. 58, № 27.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 533.