2. Волик каже

Юрій Федькович

Гуляй собі, товаришку, вербуй газді славу!

Не один вже свого пана лишив під муравов.

А я буду на пшениці у полі орати;

Звеселиться мій господар в новій теплій хаті,

І столи ся повгинають під хлібом-горою,

Він бідного погодує, прагнущих напоїть,

І у Бога щастя, долі і царства добуде…

Гуляй коню по облоню, я орати буду.

Примітки

Друк. Зоря, 1869, т. 2, стор. 28. Друкуємо з автографу (ut supia).

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 529 – 530.