Енгармонійне

Юрій Клен

Стоять ліси в смарагдовій задумі.

Гудуть вітри на висях гір.

Співає море в білім шумі,

і світять бризки синіх зір,

і молоком пливуть у вирій хмари.

Сміються ранки голубі,

в поля пастух жене отари,

і сонце грає на трубі.

Всі голоси, і бурні, і спокійні

глибоких надр і височин

віллються в душу гармонійно

потоком вражень і хвилин.

А ти, поете, всю красу з’єднавши,

різьби карбовані рядки,

рокам і пристрастям віддавши

словами списані листки.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 89.