Післямова

Михайло Харишин

Так, ніби все. Можливо і наївно

Я намагався викласти свої думки.

Та головне хотів, аби в життєвих буднях,

Хоч на хвилинку ви задумались: «Хто ми?»

Згадали, взнали звідкіля коріння,

З яких часів ведемо родовід,

Хто наші предки, і з якого ми коліна,

І звідки взявся український рід.

Якщо зуміли дочитати мої думи,

Якщо на крапельку задумалися ви,

Тоді перо даремно, мабуть, тужив

Вкраїнському народу буть завжди!

P.S.

Не полишає думка:

«А чи потрібно?

А чи доречно?

А чи адресно я писав?

Але душа диктувала, воліла: «Пиши!»

2.07.2000 – 20.04.2010, Київ – Кишинів