Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Остап Вишня в «світлі» «лівої» балабайки

Микола Хвильовий

«Детермінація ідеологи» лицаря панфутуристичної «морфології» надзвичайно балакучого (да обезсмертним і його ім’я) Ол. Полторацького, що з переляку (бувають і такі речі!) написав «монографію», але що ніяк не хоче прислухатись до голосу Кузьми Пруткова, себто до того афоризму із «Плодов раздумья», що приблизно так звучить: «если у тебя есть фонтан – заткни его, дай отдохнуть и фонтану».

(Моя розмова з тов. Европенком-Европацьким).

«Футуристи походять від слова латинського futurus, тобто майбутній. Отже, це власне ще не є справжні письменники. Це письменники майбутні».

Остап Вишня


Примітки

Цей памфлет вперше було опубліковано в жур. «Пролітфронт», Харків, 1930, ч. 4, стор. 254 – 309. Звідси без жодних змін взято його до нашого видання.

Европенко-Европацький – узагальнений Хвильовим образ прихильника «Нової генерації» за допомогою якого він провів свій критичний діялог з О. Полторацьким. Причиною до цього діялогу була публікація в «Новій генерації» чч. 1, 2, 3, 1930 року великої статті О. Полторацького про Остапа Вишню. Як ця поліційно-викривальна стаття відбилася на долі Остапа Вишні після його арешту 1933 року, ми не знаємо. Але сам О. Полторацький вважав це своєю заслугою. Коли О. Вишню засудили до рострілу (який пізніше замінили на 10 років табору), то О. Полторацький не тільки не відчув гризоти сумління, а з почуття героїчного вчинку він зробив у пресі таку заяву:

«…основного мені пощастило досягти – визначити вперше в українській радянській критиці антипролетарськість, бездарність і куркульську ідеологію «творчости» цього суб’єкта»… «Тепер я щасливий відзначити, що подібне уже сталося [це засуд О. Вишні до розстрілу – Г. Костюк] і що моя стаття стає епітафією на смітникові, де поховано творчість О. Вишні» (Див. Василь Стус. Відкритий лист до президії СПУ. «Сучасність», ч. 4, 1929, стор. 75).

Це нотуємо для історії, щоб ясніше було з якими справді «нечистоплотними» суб’єктами довелося воювати М. Хвильовому в ті темні і злі часи.

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1983 р., т. 4, с. 497.