…Держбанк, рахунок № 904
Б.Кован
З останньої пошти
Адреса ця – на устах тисяч людей, і це цілком природно. Бо ж біда, що сталася на Чорнобильській АЕС, не просто схвилювала, вона з неабиякою переконливістю висвітлила найхарактерніші риси, які властиві радянським людям: чуття братерського ліктя, готовність простягнути руку допомоги.
З усіх районів нашої області продовжують надходити термінові повідомлення. Вони – від колективів підприємств, колгоспів і радгоспів, установ і організацій. Вони – від пенсіонерів, студентів і школярів. Зміст один: переказуємо в фонд допомоги потерпілим від аварії… І далі називаються суми грошей. Вражає не кількість переказаних карбованців. Захоплює щира сердечність, з якою робляться ці добровільні внески. Хвилюють слова, якими вони супроводжуються. Ось лише кілька прикладів.
«…Ми, члени буряківничої ланки колгоспу імені 20 з’їзду КПРС Сквирського району, яку очолює Галина Олександрівна Морунич, за перемогу у Всесоюзному соціалістичному змаганні одержали 3000 карбованців премії. Всю цю суму перераховуємо для надання допомоги евакуйованим із зони Чорнобильської атомної електростанції».
«…Я втратила чоловіка в минулій війні. Виростила двох дітей. Мені завжди допомагала Радянська держава. Від щирого серця переказую частину своєї пенсії для допомоги потерпілим від аварії в Чорнобилі. В.Клопотовська, ветеран праці з міста Білої Церкви».
З Таращі повідомляють, що вчителі шкіл міста одностайно вирішили перерахувати на рахунок № 904 свій одноденний заробіток. Таке ж рішення ухвалили трудівники колгоспу «Жовтень» та інших господарств району.
«…На нашому заводі господарських виробів працюють нині близько 50 робітників Чорнобильського чавуноливарного заводу, – пишуть трудівники з Обухова. – Робимо все, щоб вони відчули міць єдиної родини. Разом слухали виступ М.С.Горбачова по радянському телебаченню. Дякуємо партії за турботу. Відповімо на неї ударною і якісною роботою, додатково до раніше взятих соціалістичних зобов’язань підвищимо в нинішньому році продуктивність праці на 20 процентів».
Так у ці дні стверджуються мудрі слова нашого народу: чужої біди не буває.
Київська правда, 1986 р., 16.05, № 117 (18599).