Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Лине пісня

Майор В.Бровкін

Цілодобово гуркоче у передмісті Чорнобиля спеціальна техніка, з допомогою якої воїни цивільної оборони ведуть боротьбу з наслідками аварії на АЕС.

У ці тривожні і напружені дні екзамен на мужність і стійкість складають воїни, якими керує енергійний, ініціативний офіцер Анатолій Григорович Архипов, котрий досконало знає свою справу. Його колектив трудиться на очищенні території навколо АЕС і в 30-кілометровій зоні. Воїни проводять дезактивацію техніки і обробку будівель, ведуть постійний дозиметричний контроль на місцевості. Не випадково радіоактивний фон у районі виконання робіт цим підрозділом, з кожним днем різко зменшується.

Однією із змін пункту спеціальної обробки керує офіцер Сергій Бережний, який дістав бойове загартування в Афганістані. Протягом доби його підлеглі займались дезактивацією техніки, що доставляла вантажі в район АЕС. 147 машин очистили і відмили спеціальним розчином від радіоактивного пилу воїни. І, як завжди, серед тих, хто відзначився, – рядові Костянтин і Андрій Фалка, Петро Бондурівський.

Протягом доби підрозділ комуніста Івана Спаського обладнав три спуски на пункт спеціальної обробки і проклав 6 кілометрів доріг з твердим покриттям [1]. Багато солдатів виконали подвійну норму. Теплих слів заслуговують рядові Петро Степанцев, Віталій Гоцуленко, Віктор Складай, Микола Гудаль.

…Радісна новина швидко облетіла табір. У гості до воїнів з шефським концертом прибув вокально-інструментальний ансамбль Глеваського науково-дослідного інституту механізації і електрифікації сільського господарства. Втому ніби рукою зняло. Ніби й не було безсонної ночі і напруженого трудового дня.

Тривалими оплесками вітають бажаних гостей воїни. На сцену, майстерно виготовлену під керівництвом прапорщика В.Золотаря, піднімаються керівник ансамблю Олег Маслович (він молодший науковий співробітник інституту), Анатолій Погребняк, інженер-конструктор, подружжя Віктор Супрун і Віра Ксенофонтова, кандидати технічних наук, та інші учасники художньої самодіяльності.

Після концерту гості від усього серця привітали з днем народження лейтенанта Франка Поліщука і рядового Миколу Гудаля, вручили воїнам букети живих квітів.

Політпрацівник офіцер Є.Насиров від імені всіх присутніх щиро подякував артистам за чудовий концерт, побажав їм нових творчих успіхів і вручив грамоту.

Спеціальний спільний випуск: Київська правда, 1986 р., 15.06, № 142 (18624) + Ленинское знамя, 1986 г., 15.06, № 138 (12632).

[1] “Вот что значит мы солдаты”, як говорив Василь Тьоркін. Коли цивілі беруться за щось, – повзуть мов слимаки. “104 человека трое суток непрерывно прокладывали последние полтора километра» («Последние километры…» під 2.06.1986 р.) – тобто всього по 500 метрів за добу. А вояки за одну добу шість кілометрів прокладають – і то у час, вільний від іншої роботи.