Огляд території
Микола Жарких
Всього на цій території є 284 населених пункти [30], з них 225 на Дністрі і 59 на Стрию. На Стрию розташовані три міста (Турка, Стрий, Жидачів) і 56 сіл; на Дністрі – 6 міст (Старий Самбір, Самбір, Галич, Заліщики, Хотин, Новодністровськ) і 219 сіл. Всього в них я налічую 324 пам’яток архітектури. Вони лише незначною мірою відбиті в основному каталозі пам’яток архітектури України [31] : лише для 35 пам’яток знайшлося місце у казьонному довіднику (таблиця 11:1). Деякі з цих пам’яток відомі мені лише за літературними джерелами; їхнє існування в натурі в нинішній час не підтверджене (в основному це церкви на території Хмельницької області, тобто на території, де церкви масово нищилися комуністами у 1920-1930-х роках). Тим не менше я включив їх до списку як орієнтири для подальших пошуків.
Таблиця 11:1. Розподіл пам’яток архітектури по районах
| Назва району | Число пам’яток архітектури | З них описано в ПГА | Доля пам’яток, описаних в ПГА |
| Борщівський | 13 | 2 | 15.4 % |
| Бучацький | 9 | 0 | 0.0 % |
| Галицький | 18 | 3 | 16.7 % |
| Городенківський | 16 | 1 | 6.3 % |
| Городоцький_Льв | 3 | 0 | 0.0 % |
| Дрогобицький | 3 | 1 | 33.3 % |
| Жидачівський | 19 | 0 | 0.0 % |
| Заліщицький | 19 | 1 | 5.3 % |
| Заставнівський | 17 | 6 | 35.3 % |
| Калуський | 4 | 0 | 0.0 % |
| Кам'янецький | 18 | 1 | 5.6 % |
| Кельменецький | 12 | 0 | 0.0 % |
| Миколаївський | 13 | 1 | 7.7 % |
| Монастириський | 9 | 0 | 0.0 % |
| Мурованокуриловецький | 1 | 0 | 0.0 % |
| Новоушицький | 2 | 0 | 0.0 % |
| Рогатинський | 2 | 0 | 0.0 % |
| Самбірський | 20 | 4 | 20.0 % |
| Сколівський | 13 | 2 | 15.4 % |
| Сокирянський | 2 | 0 | 0.0 % |
| Старосамбірський | 26 | 1 | 3.8 % |
| Стрийський | 18 | 1 | 5.6 % |
| Тисменицький | 4 | 0 | 0.0 % |
| Тлумацький | 12 | 0 | 0.0 % |
| Турківський | 41 | 9 | 22.0 % |
| Хотинський | 10 | 2 | 20.0 % |
| Всього | 324 | 35 | 10.8 % |
З таблиці видно, що найбільше пам’яток описано в ПГА в Турківському та Заставнівському районах, але й там вони складають лише невелику частину всіх пам’яток; більшість же районів, через які протікають Дністер та Стрий, на думку укладачів каталогу, становить пустелю, ще не освоєну людьми.
Аналізуючи насиченість населених пунктів пам’ятками (малюнок 11:1), слід звернути увагу на те, що лише невелика частина населених пунктів зовсім не має пам’яток. Можливо, це число – 49 сіл – ще зменшиться при більш ретельному виявленні пам’яток. Біля двох третин населених пунктів мають лише по одній пам’ятці, і порівняно невелика кількість пунктів має 2 та більше пам’яток. Це говорить нам, що насиченість даної території пам’ятками не є дуже великою. Найбільше пам’яток зафіксовано у Турці – 6; далі у Самборі – 5, по 4 – у Головецьку, Жванці, Ільнику, Созані, Яворі та Хотині. Звичайно, така картина не може повністю відповідати дійсності; наприклад, не може бути, щоб у чудово збереженому центрі Самбору не знайшлося залишків стародавніх житлових будинків. Але виявити такі пам’ятки зовнішнім оглядом неможливо.
Малюнок 11:1. Розподіл населених пунктів за числом пам’яток
159 пам’яток не датовано; 165 більш-менш датованих пам’яток розподіляються за датами заснування, як показано на наступній діаграмі (малюнок 11:2). Як видно з діаграми, половина пам’яток (точніше, 55 %) заснована в 19 – 20 ст., і лише 12 % пам’яток засновано до початку 18 ст. Така ситуація цілком знаходить своє пояснення в історичній долі краю : більша його частина була сильно спустошена під час турецько-українсько-польських війн за Поділля, які тривали в 1672 – 1699 роках; більшість людей загинули або повтікали з цих теренів, міста й села були сплюндровані, а споруди, що в них були – зруйновані. Після турецьких війн край заселявся заново, і це знайшло відбиття у появі пам’яток, заснованих у 18 ст.
Що ж стосується пам’яток, дати яких невідомі ані з літератури, ані з написів на самих пам’ятках, то вони у своїй масі датуються за архітектурними ознаками 19 і 1 половиною 20 ст. (за деякими важливими винятками, окремо розглянутими далі). Окрім того, слід пам’ятати, що наведені в літературі дати заснування пам’яток часто є набагато ранішими, ніж дати споруд, які нині існують в натурі. Наприклад, костел у Самборі має традиційну дату заснування – 1370 рік [32], і це при тому, що заснування міста з наданням йому магдебурзького права відбулося 1390 року (отже, й костел не міг бути заснованим раніше).
Малюнок 11:2. Розподіл пам’яток за датами заснування. Дані згруповано по періодах в 25 років.
Найчисленніший тип пам’яток – церкви (малюнок 11:3). В порівняні з ними всі інші типи пам’яток становлять незначний відсоток. Досить рідкісними є “інші пам’ятки” (оборонні споруди, житлові будинки чи палаци, громадські споруди нецерковного призначення, виробничі споруди). Отже, головною і часто єдиною монументальною спорудою в селі є церква. Костели в обстеженому регіоні є в 29 населених пунктах, але лише в 4 із них вони не супроводжуються церквами. Тому можна сказати, що костели на Дністрі є додатковим типом пам’яток.
Малюнок 11:3. Розподіл пам’яток за типами
Порівняння дат заснування пам’яток двох основних типів (церков та костелів) показує (таблиця 11:2), що костели є закономірно давнішими від церков (остання колонка таблиці показує, що різниця в середніх датах заснування не є випадковою). Така ситуація є характерною не тільки для пам’яток Дністра та Стрия, але й для ширших регіонів України. Для порівняння в таблиці наведено більш представницькі дані по Поділлю (території Подільського та Брацлавського воєводств, за винятком пам’яток, що увійшли до групи розташованих на Дністрі). Це знаходить цілком добре пояснення у становищі католицтва як віри панів : костели частіше будувались з каменю, а не з дерева, як церкви; вони частіше будувались професійними архітекторами та будівничими, а не сільськими самоуками; нарешті, будівництво католицьких храмів набагато краще відбилося у документах, ніж будівництво церков.
Таблиця 11:2. Дати заснування костелів та церков
| Регіон | Костели | Церкви | Імовірність [33] | ||
| Число пам’яток | Середня дата заснування | Число пам’яток | Середня дата заснування | ||
| Дністер та Стрий | 7 | 1612 р. | 128 | 1835 р. | 4×10-8 |
| Поділля | 129 | 1743 р. | 1714 | 1771 р. | 1×10-7 |
Розглянемо найбільш визначні пам’ятки, які не включено до ПГА. Спочатку я хотів би звернути увагу на три цінних пам’ятки, про які я ніде не бачив жодної згадки.
Примітки
30. Звичайно, за топографічними умовами Дністра є певна невизначеність : яке село вважати розташованим на Дністрі. Скажімо, в каньйоні багато сіл знаходяться на плато в кількох кілометрах від ріки. Я в даній статті говорю, що “село розташоване на Дністрі”, якщо між селом і найближчою ділянкою Дністра немає інших населених пунктів.
31. Памятники градостроительства и архитектуры УССР : иллюстрированный справочник-каталог. – К. : Будівельник, 1983 г., т. 1 = 160 с. Киев. Киевская обл.; 1985 г., т. 2 = 336 с. Винницкая – Крымская обл.; 1985 г., т. 3 = 337 с. Львовская – Ровеная обл.; 1986 г., т. 4 = 375 с. Сумская – Черновицкая обл. Далі скорочено ПГА.
32. ПГА, т. 3, с. 100.
33. Дана величина є результатом порівняння двох середніх значень (дат заснування костелів та церков) за допомогою дисперсійного аналізу. Наведені в таблиці числа – імовірності твердження, що насправді середні дати є однаковими і різняться чисто випадково. Оскільки імовірність такої гіпотези мала, великою є імовірність того, що різниця середніх не є випадковою.