Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Каплиця у Жнибородах

Микола Жарких

1. На першому місці тут, безперечно, слід поставити маленький костелик чи навіть каплицю у Жнибородах(Бучацький район Тернопільської області). Це однонефна кам’яна споруда, перекрита двосхилим дахом. План її прямокутний, без виразної зовнішньої апсиди. До північної стіни прибудована маленька паламарня (?), до південної – ще менший тамбур перед входом. Фасади обрамлені наріжними пілястрами без будь-яких прикрас. В північній та південній стінах зроблено по три прямокутних вікна; в західній стіні над головним входом зроблено півциркульне вікно, уміщене у нішу з півциркульним верхом. Трикутний фронтон на західній стіні прикрашено плоским реьєфом : серце, на якому утверджено чотирираменний хрест. Головний вхід до храму прикрашений білокам’яним одвірком, який складається з трьох блоків – верхнього та двох бічних. Нижні кінці бічних блоків спираються на різьблені камені. Кожен блок має просте трьохуступчасте профілювання, причому на нижніх кінцях бічних блоків профілювання завертає всередину входу (неначе двері сильно розтесані або взагалі ці блоки первісно призначались для якогось ґзимсу, а не одвірку). На головній осі споруди стоїть кам’яна дзвіниця, в якій зроблено браму для входу на подвір’я. Над цією брамою зроблено глуху нішу, по боках – чотири відкритих пролети для дзвонів. Дзвіниця перекрита плоским двосхилим дахом.

Костел в с.Жнибороди. Загальний вигляд

Малюнок 11:4. Костел в с.Жнибороди. Загальний вигляд

Село Жнибороди вперше згадується в 1436 р., коли дідич Язлівця Теодорик з Бучача записав це село костелові у Язлівці [34]. Отже, на той час власного костелу в Жнибородах не було. Пізніший власник Язлівця Юрій Язловецький перейшов на протестанство і обернув язловецький костел на кальвіністський збір (1549 р.). Він помер в 1575 р., а його син Микола Язловецький (1575 – 1595 рр.) повернувся до католицтва і відновив костел у Язлівці.

Підставою для датування цієї споруди можуть бути різьблені камені порталу. Аналогічні за розмірами, технікою різьблення, сюжетом та способом розміщення камені є в замку в сусідньому Язлівці, саме в тій його частині, яка датується 1550 – 1560 рр. [35], також у вірменській церкві у Язлівці (1551 р.), у костелах в Язлівці (1589 – 1590 рр.) та у Бережанах (1600 р.).

Співставляючи ці відомості, можна прийти до висновку, що спорудження костелику в часи захоплення Юрія Язловецького кальвінізмом малоімовірне; скоріше його можна датувати тим же часом, що й костел у Язлівці.

Малюнок 11:5. Костел в с.Жнибороди.…

Малюнок 11:5. Костел в с.Жнибороди. Портал

Малюнок 11:6. Костел в с.Жнибороди.…

Малюнок 11:6. Костел в с.Жнибороди. Різьблений камінь порталу

Малюнок 11:7. Костел в с.Жнибороди.…

Малюнок 11:7. Костел в с.Жнибороди. Вікно головного фасаду

Малюнок 11:8. Костел в с.Жнибороди.…

Малюнок 11:8. Костел в с.Жнибороди. Дзвіниця

Малюнок 11:9. Замок у с.Язлівець.…

Малюнок 11:9. Замок у с.Язлівець. Портал головної брами

Малюнок 11:10. Вірменська церква в…

Малюнок 11:10. Вірменська церква в с.Язлівець. Портал

Малюнок 11:11. Костел в с.Язлівець.…

Малюнок 11:11. Костел в с.Язлівець. Південний портал

Малюнок 11:12. Костел в м.Бережани.…

Малюнок 11:12. Костел в м.Бережани. Західний портал

Примітки

34. Wielka encyklopedia powszechna ilustrowana. – Warszawa : 1903, t. 31-32, s. 772.

35. ПГА, т. 4, с. 59.