Церква в селі Устя-Зелене (Монастириський район Тернопільської області)
Микола Жарких
Неподалік від костелу на головній вулиці в центрі села стоїть велика мурована церква. Вона орієнтована вівтарем на південь задля того, щоб розвернути чільний фасад до головної вулиці. Церква хрещата в плані; вівтар складається з прямокутного відділення та півциркульної апсиди, ширина якої дорівнює ширині вівтарної частини; бабинець та бічні рукави мають прямокутний план; нава має план квадрату зі зрізаними кутами, причому вона довша й ширша за відділення, що примикають до неї, тому ці зрізані кути можна бачити у внутрішніх кутах хреста. Південно-східний та південно-західний внутрішні кути забудовані невисокими прямокутними приміщеннями ризниці та паламарні. Всі відділення церкви, окрім цих приміщень, мають однакову висоту й оперізані по колу горизонтальною тягою по верху стін та багатообломних ґзимсом. Рукави хреста перекриті коробовими склепіннями, які на фасадах закінчуються лукоподібними арками. Нава перекрита восьмикутним постаментом з високим барабаном та куполом з великим глухим ліхтарем. Всі покриття церкви зроблено з бляхи. Стіни церкви оброблено плоскими розкрепованими пілястрами; подібними ж пілястрами оброблено роги барабану.
Малюнок 11:36. Церква в с.Устя-Зелене. Загальний вигляд
Малюнок 11:37. Церква в с.Устя-Зелене. Дзвіниця
Церква має багато вікон. На осі вівтаря зроблено маленьке кругле вікно; в боках апсиди та у торцевих гранях рукавів прорізано високі вікна з півциркульним завершенням; в бічних стінах прямокутного відділення вівтаря та над головним входом прорізано невеликі вікна півциркульного профілю; кожна грань барабану має по два вузьких вікна з півциркульним завершенням. Головний вхід до церкви зроблено у північній стіні; прямокутні двері розміщено в глибокій ніші, увінчаній трикутним сандриком. Зовнішнє оздоблення церкви доповнюється аркатурним пояском під ґзимсом барабану.
На північному сході від церкви стоїть квадратна в плані дзвіниця. Її високий нижній ярус складено з дикого каменю, низенький верхній ярус зроблено з дерева. Стіни першого ярусу мають помітний ухил всередину. Двері дзвіниці з півциркульним завершенням зроблено в західній стіні. В північній стіні зроблено прямокутне вікно; окрім того, чотири маленьких круглих віконця зроблено в верхній частині першого ярусу. Другий ярус має чотири прямокутних отвори дзвону. Дзвіниця перекрита чотирисхилим шиферним дахом.
Датувати церкву можна кінцем 19 – початком 20 ст.; варто зауважити, що дзвіниця імітує форми оборонного будівництва.