«Як в сумерки вечірній дзвін...»

Прасковья Кирий (переводчик)

Як в сумерки вечірній дзвін

Під темний вечір сумно дзвоне,

Як з вітром в полі плаче він,

А у діброві тяжко стогне,

Тоді душа моя болить,

Від смути плачу по невірній,

А думка все туди летить,

Де вперш почув я дзвін вечірній,

Де вперше так я полюбив

Поля привольні та діброви,

Де вперше світ і радість вздрів

Та карі очі й чорні брови!

Проснеться все в душі тоді,

Вечірній дзвін усе розбуде;

Сльоза проб’є, і від нудьги

Душа всі радості забуде.

О! Тяжкий, дзвоне, твій привіт

Тому, хто милого не має;

Душа болить, і меркне світ,

А серце гірше заниває.

* * *

Когда вечерний тихий звон

Под темный вечер грустно звонит,

Когда рыдает в поле он

И тяжело в дубраве стонет, –

Тогда душа моя болит,

От грусти плачу по неверной,

А дума все туда летит –

Где я услышал звон вечерний,

Где в первый раз я полюбил

Дубравы говор, низы, ночи,

Где в первый раз увидел я,

Как солнце свет, девичьи очи.

Проснется все в душе тогда,

Вечерний звон все, все разбудит, –

Слеза пробьет, а от тоски

Душа все радости забудет…

Тяжел, о звон, мне твой привет.

Тяжел, кто милой не имеет!

Душа болит, и меркнет свет,

А сердце горче плачет, млеет.

1915

Примечания В. К. Чумаченко

«Як в сумерки вечірній дзвін…» – Українська муза. Вип. 2. Київ, 1908. Стлб. 179. Впервые опубликовано в «Южном русском сборнике» А. Метлинского (1848).

«Когда вечерний тихий звон…» – перевод сделан в 1915 г.

По изданию: Кирий П. М. Украинская муза: Переводы из классической антологии / ред. В. К. Чумаченко. – Краснодар: Экоинвест, 2016 г., с. 21 – 22.