Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Гой не зозулька жалібно кувала

Запис Ю.Федьковича

Гой не зозулька жалібно кувала,

То мати сина в військо виряжала:

– На ж тобі, синку, коня вороного,

Не забудь, синку, ти батечка твого.

На ж тобі, синку, на коня сідельце,

Не забудь, синку, за мене ти, серце.

Гой били, били, а все тарабани,

Поприходили, а все капітани.

– Гой капітани, будем в вас питати,

Куда ж ви мете синів наших гнати?

– Будем їх гнати в чужий край стояти,

Будем їх гнати турка воювати.

Будем їх гнати у чистоє поле,

Загатимо ними глибокоє море.


Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 27, арк. 29 зв.). Вперше опубліковано в кн.: «Буковина в піснях» (Чернівці, 1957, стор. 32 – 33). Варіант пісні див.: «Песни буковинского народа. Составил А. Лоначевский. Из материала, доставленного Г. И. Купчанком…», Київ, 1875, стор. 275 – 277, № 323.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 117 – 118.