Відки, братя? – З-за Дунаю!

Запис Ю.Федьковича

– Відки, братя? – З-за Дунаю!

Що ж там чути в нашім краю?

– Брате, брате, зле чувати,

Хоче цісар воювати.

Займив ляшки на три шляшки,

Гранатири на чотири,

А за ними віз покритий,

На нім лежить жовняр вбитий,

Над жовняром ворон кранче,

За жовняром мати плаче.

Не плач, мати, та й не тужи,

Порубаний та й не дуже,

Гой лиш ручки в дрібні штучки,

А пальчики в кавальчики.

Шукай, мати, лікарчика,

Молодого столярчика,

Хай ми, мамко, хату втеше,

Ще й змалює та й упише,

Ще й без дверець, без віконець,

Бо вже ж мому житю конець.

Примітки

Друк. за рукописною збіркою (№ 6, арк. 9 зв. – 10); вперше опубліковано у кн. «Буковина в піснях» (Чернівці, 1957, стор. 30-31).

До мотиву цієї пісні – прощання убитого жовніра з матір’ю – Ю. Федькович як поет звертався дуже часто, зокрема у «італійському» циклі: обох редакціях вірша «У Вероні» (т. І, стор. 10 і 51), у віршах «Під Маджентов» (т. І, стор. 11), «Під Кастенедолев» (т. І, стор. 50), «Марш на Італію» (т. І, стор. 49), «Товариші» (т. І, стор. 52 – 54) та ін. Переважну частину цих творів автор називає співанками. Цілком можливо, що вони співалися на відомий мотив солдатами-буковинцями з 41 стрілецького полку австрійської армії, які перебували на італійському фронті.

Варіанти цієї старовинної пісні див.: В. Залеський, , 1833, стор. 500; Максимович, 1834, стор. 149; , І, стор. 23 – 24; стор. 98 – 99, № 8, III, в. І, стор. 102-103; «Народні пісні в записах Івана Франка», Львів, 1966, стор. 217; «Песни буковинского народа. Составил А. Лоначевский. Из материала, доставленного Г. И. Купчанком…», Київ, 1875, стор. 266, № 312.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 126.