Гой зійшлася хмара з хмаров, капітане наш

Запис Ю.Федьковича

– Гой зійшлася хмара з хмаров, капітане наш,

Та коли вже жовнярикам на мід волю даш?

– Ідіть, ідіть, жовнярики, на солодкий мід,

А як мете повертати, задувайте й слід.

Гой зійшлися жовнярики з свої радощі,

Та й п’ють они той медочок, та й п’ють на дощі.

А там дівки як ягідки, як рожевий цвіт,

Лиш нам тая желізная зав’язала світ.

Гой тручу я желізную у тихий Дунай,

А сам собі, молоденький, у тридев’ят край,

А сам собі, молоденький, по долю у світ…

Усе найшов, куда зайшов, лиш долечки ніт.

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 9, арк. 12 зв.). Варіант пісні див.: «Песни буковинского народа. Составил А. Лоначевский. Из материала, доставленного Г. И. Купчанком…», Київ, 1875, стор. 286, № 337.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 125.