11. Женці

Юрій Федькович

Серед літа, серед світа, серед годиночки

Повів неник, повів милий женців на ланочки.

Ой жніть, женці, ой жніть, мої, пшеницю та й жито,

Бо то в Бога у святого до столу накрито.

Ой жніть, женці, ой жніть, мої, срібними серпами,

Стануть клані золотії пишними рядами.

А в пшениці блават цвіте у голубі квіти,

Щоб нищого, убогого хлібом нагледіти.

А в пшениці блават цвіте, ще й мак поломистий,

Щоб наш кусень справедливий, щоб наш кусень чистий.

А в пшениці блават цвіте тай біла рокита,

Аби серцем нелукавим Господа хвалити.

Примітки

Співаник II, ч. 3. Друк. Бібл. для мол., 1885 р., кн. 7.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 505 – 506.