4. Біла береза на ярі!

Юрій Федькович

Біла береза на ярі;

А ми собі бідні школярі.

Ми отченашу не знаєм.

Але з миски добре рубаєм.

Ми й рахувати не вмієм,

А я горнець каші сам виїм.

Ми і писати не дуже,

А як пусти с школи, – ми гужя!

А за псалтирю не згадуй,

А гандри бити – порадуй.

Але то і так ще й буде:

Ще мають бути з нас люди.

Ми навчимося Богу молити,

Буде нас Господь любити.

Ми навчимося гарно читати,

На втіху отцю та й мати.

А як упишем – вмалюєм,

Аж пан професор здивує.

А як нам скажуть лічити,

Ми можем і жида навчити.

Аби-сте знали, так буде,

Бо ще мають бути з нас люди.

Примітки

Друк. Співаник 1869, стор. 4.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 501 – 502.