17. Спочинок по праці

Юрій Федькович

Сів си хлопчик над книжками

У світлиці при столі, –

Ку-ку сонце у віконце,

Та до хлопця: «Хлопче мій,

Покинь, каже, книжку,

Та біжи ся грати!»

«Ні, не піду, сонце любе,

Маю ще читати».

Сів си хлопчик та читає

У світлиці при столі, –

Ку-ку пташка з-під нанашка,

Та до хлопця: «Пітьпілі!

Покинь, хлопче, книжку,

Та біжи ся грати!»

«Ні, не піду, пташко люба.

Маю ще писати».

Як скінчив же він писати,

Склав папери, помоливсь,

Та тоді аж вийшов с хати

Та на сонце подививсь.

«Гоя – каже – гоя!

Аж тепер є воля моя!

Аж тепер я грати буду.

Мило випічну від труду».

Примітки

Друк. «Руська читанка для третього класу шкіл народних. Уложив Ом. Партицький». У Львові 1874, стор. 3 – 4. без підпису автора.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 509 – 510.