12. Вороний

Юрій Федькович

І шумить і гримить, дрібний дощик іде;

А хто ж мого вороного напоїти поведе?

Ой ніхто не веде, поведу я го сам,

Що й моєму вороному за драбину сінця дам.

Ой сінця я йому дам, ще й солімки встелю,

А як буду вже великий, осідлати повелю.

Осідлати звелю та й поїду у зруб;

Вороненький мені милий, вороненький мені люб!

Примітки

Співаник II. ч. 4. Друк. Бібл. для мол., 1886, кн. 9, с. 133.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 506.