Поколядь господареві

Юрій Федькович

А за сим словом в дзвоночки дзвоним,

В дзвоночки дзвоним, тобі ся клоним,

Тобі ся клоним, славний господарь,

Славний господар, на ім’я пан . . . . . .

Тобі ся клоним, тебе шануєм,

Тебе шануєм, тебе віншуєм

Щастєм, здоровлєм, пробутком добрим,

Пробутком добрим, ще й віком довгим,

І сам собою і з дружиною,

І з дружиною і с челядкою,

І с челядкою і с худібкою,

І с худібкою все рогатою,

І з усім чадом, і з святим Ладом,

Святим божеством, божим рождеством.

На стайни воли, на поли лани,

А на тих ланах пшениця в кланях,

В кланях не в кланях, в сто оборогах,

Золото срібло в твоїх чертогах.

Сріблом їх укрий, вином ся умий,

І за столом сядь, як в вишневий сад.

Прийде до тебе Христос вечерять!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 631 – 632.