Поколядь парубкові

Юрій Федькович

А за сим словом в дзвоночки дзвоним,

В дзвоночки дзвоним, тобі ся клоним,

Гречний молодець, на ім’я пан . . . . . .

Тобі ся клоним, тебе шануєм,

Тебе шануєм, тебе віншуєм

Щастєм, здоровлєм і долев добров,

І долев добров, і віком довгим,

І з вітцем, з матков, з усев челядков,

І з милов своєв нареченою,

Нареченою, зарученою.

В городі зело, в дворі весело,

В городі зіля, в дворі весіля.

А сам вийди к нам та подякуй нам,

Що ти так красно защебетали.

Як соловейко в лузі у тузі,

Як зазулечка в вишневих садах,

Як ластівочка в побитих дворах,

Як златі гусли, як срібні струни,

Стрілці молодці в мисливскій думі.

Отсих послідних девять віршів: «В городі зело» і так далі, можна не лиш парубкови, але хоть кому у поколяди додавати.

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 632.