Повіншованє

Юрій Федькович

Відспівавши поколядь говориться повіншованє, як де, як коли і як кому; от так на примір: «А за сим словом віншуємо вас, честний, славний та величний наш… (господарю, або священий отче добродію духовний, або як до кого вже) усім гараздом: що собі в Господа Бога желаєте та думкою думаєте, щоби то так вам сталося! Поможи вам, Боже, сі свята мирно опровадити, а других у радости і веселости щасливо діждати. А нам колядникам ласкаві будьте не за зле мати, що у ваш честний та величний двір повернути. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю небесною на цілий рік і вік! Сим вас віншуємо, а самі усім честним та гречним низько клонимося. Здорові будьте! В гаразді оставайте!»

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 632 – 633.