5. Святий великомученик Іван Новий,
званий Сочавский
Юрій Федькович
Гой в місті Сочаві служби та субори,
Бо в місті Сочаві чуда Господь творить. Гой бо ж там
Лежить в мощах свят мученик Нов-Іван.
А у Акермані ще и білому граді,
Сів баша турецкий, та сів на пораду. Питає:
«Чи хто купця та й Івана не знає?»
«Гой знаємо ж, кажуть, купця ми Івана:
То чоловік правий на всі хрестіяне, кілький світ!
Бо він отец всіх убогих тай сиріт!»
А баша турецкий здивувався дуже,
Тай велів зазвати праведного мужа у свій двір,
А все Богу небесному на укір!
«Гой купче Іване на всі хрестіяне!
Покинь віру грецку, та прийми турецку, – я ти дам
Тілько срібла, тілько злата, що схоч сам!»
«Ба я, каже, башо, віров не торгую;
Во Христа крестився, єму ся виную на всяк день!
Ісус Христос Назарейский – Бог оден!»
Гой крикнув же баша на лютого ката:
«Давай, каже, коні, ще й з дикого стада, неуки!
Пусти з ними та й Івана на муки!»
Гой тогди ж до коней кати присилили,
Та по цілім місті живцем волочили святого!
Полялися крови ріки дорогов.
А нехрест жидовин прибіг з мечем голим,
Святому Івану відтяв від пліч голов – гой, а стан
Верг на жирло псам голодним на майдан.
Гой пси ж бо святого тіла не кивали,
А з далеку кругом сторожейов стали докола,
Гой від жидів та й обидів-сваволі!
А як сонце сіло, та нічка настала,
Круг тіла святого свічки запалали воскові…
Счудувались всі невірні жидове!
А окола тіла три святі ходили,
Похорон співали, кадилом кадили кілька ніч!
Зажурились всі жидове вельми пріч!
А оден жидовин схопив лук іс клинка.
Аби в святих стрілить, як до поєдинка, – та й не вдав!
Як до лука він приклався, так в стовп став!
Гой дали ж ангели священикам знати,
Аби святе тіло пішли поховати в божий дім…
Прославіть го, хрестіяне, в вік! – Амінь!
6/ІІ. 1876.
Примітки
Друк. Календарь Буковинскій 1889, стор. 41. Друкуємо тут із автографу поетового (аркуш звич. паперу, писано на трьох сторонах, із яких першу займає сам титул, в низу під текстом дата). Власність тов. Руська Бесіда в Чернівцях.
Акерман – власне, Ак-Керман, нині Білгород-Дністровьский Одеської обла., де постраждав Іван Новий (десь у 14 ст.).
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 589 – 591.