«А я собі стрілец!...»
Юрій Федькович
А я собі стрілец!
А я собі – та й ще мені ся хоче!
А я собі стрілец!
Б’ю серни та й куниці –
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
Бо зух си молодец
З своїм кресом!
А в мене, братя, кріс!
А в мене, брє – та й ще мені ся хоче!
А в мене, братя, кріс,
Як локоть макогона!
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
Так хожу в чорний ліс
З своїм кресом!
Та йду я с пізна раз!
Та йду я раз – та й ще мені ся хоче!
Та йду я с пізна раз!
Та йду я, та й думаю –
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
Що ночувати час
З своїм кресом!
Аж тут я нагадав –
Аж тут я, брє – та й ще мені ся хоче!
Аж тут я нагадав,
Що там під лісом хатка –
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
А в хатці як три пав –
З своїм кресом!
А в хатці як три пав,
А в хатці, брє – та й ще мені ся хоче!
А в хатці як три пав
Румяних, круглолицих!
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
Там буду ночував
З своїм кресом!
Приходжу я до них!
Приходжу я – та й ще мені ся хоче!
Приходжу я до них,
Та й пук-пук-пук в віконце:
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
«Пустіт до триста лих
З моїм кресом!»
А в’ни всі три на раз –
А вони всі три – та й ще мені ся хоче!
А вони всі три на раз
Устали, засвітили –
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
«А просимо ж до нас
З своїм кресом!»
Я думав, що дадут!
Я думав, що – та йще мені ся хоче!
Я думав, що дадут
Стрілецкую вечерю…
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
А вони мнов та у кут
З моїм кресом!
Та вже тогди всі три -
Та вже тогди – та вже ми ся не хоче!
Та вже тогди всі три
Як станут кочергами…
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
Не було жерту, брє.
З моїм кресом!
Утерли – в сто їх душ!
Утерли в сто – та вже ми ся не хоче!
Утерли – в сто їх душ! –
І лож і крешелинє…
Свист як у лист! Як у гаю-гаю-гаю!
Вже білше ані руш
З моїм кресом!
Примітки
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 550 – 552.