Нова Січа

Юрій Федькович

(На голос «Ще не вмерла Україна»)

Заруй, туре, буйний туре,

Буковинский туре,

Най твій голос зарокоче,

Як грому во бури!

Щоб розлягся він от Дону

Даже до Дунаю,

Що ми Січу заложили

В буковинскім краю.

Не за Дніпром заложили,

Ні на Запорожу,

А у граді чорних уців.

Руси на сторожу.

Архістратиг Міхаїло

Вождом нашим буде,

А покрова – руске слово

Й щирі рускі груди.

Була Січ на Україні,

Чуди зруйнували,

І козацку давну волю

Вбити загадали.

Не уб’єте руску волю,

Вороги прокляті,

Бо та Січа України

В кождій руській хаті!

Бо та Січа України

В кождій руській груди:

Не зруйнуют ні татари,

Ні ляхи, ні чуди!

Бо та Січа України

По вік буде стати;

Стережіт ю, рускі діти,

Як рідную мати!

Примітки

Друк. Ватра, 1887, с. 104. Тут справлено з автографу поетового.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 561.