«Як засяду, братя, коло чари...»
Юрій Федькович
Як засяду, братя, коло чари,
Як засяду, братя, на меду,
То хай їдут турки та й татари,
А я собі й ухом не веду!
Бо що нині, то я знаю,
А пси завтра марш заграют.
А по завтрю кури загребут!
А як прийде, братя, костомаха,
Та як прийде, братя, іс косов,
А я крикну: «Як здорова, свахо?
Нумо собі, свашко, із росов!»
А як гарно закропимо душу,
Та як вчистим, братя, аж по брай,
Тогди з свашков в три дорозі рушу,
Тогди собі з свашков просто в рай!
А як прийду, братчики, до раю,
Та кулаком в двері: пук-пук-пук!
Петро ж з бучком: «Чого тут, бугаю?
Та я тобі зараз сприщу гук!»
А я вийму вареної фляшу,
Вийму і сивушки боклажок:
«Нумо, куме, се за душу нашу!
Нумо, куме Петре, хоть разок!»
А він візьме, братя, покоштує,
Та за одним махом аж до дна!
Та лиш цмокне: «Най ти ж мать мордує!
Се ж то, куме, трунчик, на-на-на!»
На той галас збігнутся святії:
Сава, Тома, Дмитро, Николай,
Та як хлиснут, братя, тої гії,
То забудут, братя, і за рай!…
Аж тут лізе-шкульгає помалу
На товсті кривули Бог-Отец:
«Де ж ти, Петре, так ся закрохмалив?
Та я тобі зараз дам ралец!»
«Бий, о Боже, кілько лишся влізе,
А хоть і мечи нас через пліт, –
Лиш сивушки дай нам хоть дві діжи,
Бо се тобі трунчик на ввес світ!»
А Бог візьме, стане смакувати,
Та лиш моргне усом: «Bonus est!
Де ж таке ви роздобули в ката?
Се не виливайте поза хрест!»
За для того ж пиймо, братя, пиймо,
Бо так Господь з неба повелів;
Доки віку, дотися нажиймо,
А не забуваймо божих слів!
Бо що нині, то я знаю,
А пси завтра марш заграют,
А по завтрю кури загребут!…
Примітки
Пісня уложена па голос німецької буршівської піст «»
В усній традиції передається ще й інший рефрен:
Кришталева чаша, срібная креш, –
Пити чи не пити, все умреш.
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 557 – 558.