15.10.1818 р. До М. Г. Репніна
| Полтава | Октября 15, 1818 г. Полтава. |
Сиятельнейший князь, милостивый государь!
Письмо Вашего сиятельства, которым угодно было меня удостоить, и условие господина Анненкова о выкупе Щепкина я сему последнему показывал; он принял таковое Вашего сиятельства благодарение со слезами признательности и вечной благодарности.
Алексея Осиповича Имберха нет в Полтаве и не знаю, где его искать, а потому и деньги остаются невысланными к Вашему сиятельству.
В ожидании разрешения о поездке в Чернигов, я велел починять экипажи театральные. Сборы по театру здесь так малы, что жалованья за сентябрь не всем еще актерам выдано. В один вечер в театр пришли только четыре зрителя, взносу сделали 14 р., и я принужденным нашелся отказать в спектакле. Теперь еще у нас и погода прекрасная, хотя с холодным ветром; что же будет с нашим театром, когда сделается ненастье?.. Г. главный директор приезжал в Полтаву для получения 40 тыс. из казенной палаты за поставку сукна, но не получив денег, отъехал обратно, не удостоив театра и посещением.
Г. Горбовский несколько дней уже болен (но не опасно), простудившись в бане у отца архимандрита.
Сего же числа выезжает из города г. генерал-адьютант граф Ламберт с супругой проездом в Одессу; в прочем в Полтаве все по-старому.
С глубочайшим высокопочитанием и вечной преданностью к особе Вашего сиятельства и проч.
Иван Котляревский.
Примітки
Вперше надруковано в жури. «Киевская старина», 1904, кн. 9, стор. 221 – 222.
Автограф не зберігся. Подається за першодруком.
Репнін Микола Григорович (1778 – 1845) – генерал-губернатор Малоросії з 1816 по 1836 р., потім член державної ради. Полтавський театр, директором якого був Котляревський, знаходився під безпосереднім наглядом М. Г. Репніна. Саме він запросив до Полтавського театру з Харкова трупу Штейна, у складі якої був молодий актор М. Щепкін. Котляревський листувався у справах театру з М. Репніним, коли той виїжджав до свого маєтку у Яготин.
Письмо Вашего сиятельства… и условие господина Анненкова о выкупе Щепкина… – Лист М. Репніна – невідомий, але можна припустити, що в ньому йшлося про звільнення М. Щепкіна з кріпацтва, тому актор, як свідчить Котляревський, зустрів його «со слезами признательности и вечной благодарности».
Побачивши талановиту гру М. С. Щепкіна на сцені Полтавського театру, М. Репнін вирішив допомогти йому звільнитися з кріпацтва. В листі до курської графині Анни Волькенштейн, кріпосним якої був М. Щепкін і вся його родина, князь М. Репнін прохав відпустити на волю актора великого творчого обдарування. Графиня забажала значну суму. Брат її – П. А. Анненков писав 2 травня 1818 р. Щепкіну:
«Миша Щепкин! Так как ты, видно, не хочешь быть слугою, видно, не расположен быть благодарным за все то, что твой отец приобрел, бывши у графа, за воспитание, данное тебе, то графиня желает всем вам дать вольную, т. е. вашей фамилии, – отцу твоему, со всем семейством на 8 тысяч, ибо семейство ваше весьма значительно. Если ты оное хочешь получить, приезжай поскорее, так ты получишь; не теряй времени» («Записки актера Щепкина, «Асаdemia», М. – Л., 1933. стор. 257).
Репнін, дізнавшись про умови викупу, написав листа графині, в якому просив «снисхождения» до 4 – 5 тисяч карбованців. Але Волькенштейн згодом забажала за викуп родини Щепкіна 10 тисяч карбованців.
26 липня 1818 р. в Полтаві за участю Котляревського було влаштовано спектакль «в награду таланта актера Щепкина для основания его участи» та відкрито підписку на цей спектакль «среди состоятельных граждан и помещиков». Було зібрано лише 7 тисяч карбованців, решту грошей доплатив М. Репнін. Тепер Щепкін став підданим полтавського генерал-губернатора. Лише через три роки завдяки сприянню відомого українського історика Д. М. Бантиша-Ка-менського актор одержав волю, але ще протягом кількох років змушений був виплачувати Репніну 4 тисячі карбованців згідно з виданими векселями.
Імберх Олексій Осипович (1790 – 1864) – управитель канцелярії М. Репніна; виконував доручення генерал-губернатора у театральних справах.
Горбовський – полтавський прокурор.
Генерал-адъютант граф Ламберт – Ламберт Карл Осипович, крупний поміщик Костянтиноградського повіту.
Подається за виданням: Котляревський І.П. Повне зібрання творів. – К.: Наукова думка, 1969 р., с. 328.