«Чим більше часу...»

Олекса Кирій

Чим більше часу

без тебе проминає, –

Тим більший смуток

по тобі зростає.

Прожиті вкупі дні

завжди перебираю;

І в споминах ясних

я радості шукаю.

Побачити тебе – вмить

з’явиться бажання,

І груди стискує

нестримане ридання,

І все сумним стає,

подвір’я і оселя.

Якби цей смуток – в бурю –

не втримала б скеля.

А серце ж шквал такий

журби приймає,

О, яку міць незломну

серце батька має!

Чи згадуєш мене,

мій сину, ти?

Пиши ж мені, пиши, я жду

Дрібні листи.

Серпень, 1932 р.

По изданию: Кирий П. М. Украинская муза: Переводы из классической антологии / ред. В. К. Чумаченко. – Краснодар: Экоинвест, 2016 г., с. 86.