Ми

Микола Хвильовий

Ми проходили повз шахти…

Ми – любовниця і я.

Сонце грало на сопілку

грало липко на сопілку –

ліденцеву.

Я за руку її взяв

й наші очі упірнули

в легіт.

Ах, як легіт засміявсь

і бузково і тендітно.

коли дзвінко біля серця

на пляшках хтось вибивав.

І звернули ми на стежку

… чи то в сонце увійшли?

– Розкажи мені, соколе.

про світанок?

…над криницею світанок,

а навколюшках бори.

Метушилася заграва:

в спогад бив прозорий шлак,

Леопардило м’язами –

…Я як криця був міцний,

а вона тополю знала

що, струнка, весніла десь…

Ми проходили повз шахти –

Ми – любовниця і я.

Подається за виданням: Микола Хвильовий. Твори в п’ятьох томах. – Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1982 р., т. 3, с. 323 – 324.

Лист на сайт